Березова Рудка. Маєток українофілів та фанатів Єгипту

Березова Рудка – село у Пирятинському районі Полтавської області. В туристичних (точніше краєзнавчих) колах воно відоме пірамідою-усипальницею, яку звів Гнат Закревський, колишній власник села. Ця людина деякий час була обер-прокурором першого департаменту права Сенату, а ще, в часи імператора Олександра ІІІ, він був послом Російської імперії у Єгипті, надивився там на усипальні фараонів і вирішив собі зробити щось подібне. Тому у 1898 році, на могилі свої х батьків він звів піраміду, звичайно, не таку велику, як фараони (її висота всього метрів десять), але для наших широт вона стала чимось екстраординарним. Нині мавзолей Гната Закревського є своєрідним доповненням колишнього сільського клубу, і, як і останній, лякає селян порожніми віконницями й потроху руйнується. Але, особисто мене, ця усипальниця не дуже вражає – доводилося бачити і посолідніше (і на Личаківському, і на Байковому цвинтарях), а от що дійсно сподобалося, так це маєток Закревських, який відносно непогано зберігся, і є, таким собі, зразком лівобережного провінційного, невеликого панського маєтку.

Село Березова Рудка було засноване у 1717 році гетьманом Іваном Скоропадським. У 1752 році у нащадків Скоропадського село викупила родина Закревських – цей козацько-старшинський рід започаткував Йосип Закревський – генеральний бунчужний Війська Запорізького. Цікаво що нащадком роду Закревських є Нік Клегг – віце-прем’єр Великобританії (із 2010 року) та лідер ліберал-демократичної партії цієї країни.

Розбудову маєтку у Березовій Рудці Закревські почали наприкінці 18 століття. У 1838 було зведено класицистичний палац, який зберігся до наших днів (він розташований на території сільськогосподарського технікуму і є частиною Історико-краєзнавчого музею). Поряд із палацом були зведені два флігелі, а навколо розбили парк.

В середині 19 століття маєток у Березовій Рудці належав братам Закревським: Віктору, Михайлу і Платону. Із Віктором Закревським на балу у Мойсівці якось познайомився Тарас Шевченко. Вони тісно потоваришували, тому у маєтку в Березовій Рудці Кобзар бував, як мінімум, тричі. Разом із поетом тут бував його друг – бідолага Яків де Бальмен.

Віктор та Михайло Закревські були своєрідними українофілами (своєрідність полягала у тому, що українців найчастіше вони називали малоросами). Вони навіть організували невеликий гурток – „Общество мочемордия”, в якому влаштовували літературні читання та обговорювали ситуацію в державі. А от Платон Закревський був іншою людиною – затятим кріпосником, який не цурався особисто шмагати селян. Його Шевченко не любив… Існує легенда, що Тарас був глибоко закоханий у молоду дружину Платона Ганну. Від нього, нібито, Ганна народила дочку, яку Платон відмовився визнавати своєю (хоча своєю не визнав її і Шевченко).

Старі фото палацу

Після смерті Платона маєток перейшов його сину Гнату, який і зробив Березову Рудку відомою краєзнавцям України. Перебуваючи на дипломатичній службі у Єгипті Гнат помер. Його тіло забальзамували й перевезли у рідне село, де й поховали у піраміді. Але в радянські часи усипальню Закревських було сплюндровано. Тіла дворян викинули із склепу, а всередині влаштували комору.

Нині в маєтку Закревських у Березовій Рудці триває перманентний ремонт. Палац виглядає вже значно краще, ніж на початку 21-го століття, але все рівно він ще закритий для відвідувачів й відкриється не скоро. Але його варто все-рівно побачити, бо я, наприклад, не побачив палац у Червонограді, а тепер вже ніколи не побачу – одна із башт, стараннями нашої влади, яка вкладає кошти лише у свої палаци, зруйнувалася.

Хочу додати, що в Березову Рудку потрапити на складно, адже вона лежить недалеко від дороги Київ – Харків. Дороговказ стоїть, чомусь, лише з боку Харкова, а на шляху до Рудки буде село Крячківка, яке ідентифікується як безіменне, адже не має в’їзної таблички. Ви його сміливо проминайте і їдьте до наступного села, поки над дорогою не побачите альтанку. Ну а далі вже розберетесь самі.

Текст та фото Романа Маленкова

50.313023, 32.240067 Дивитись на мапі Google Maps