Тернопіль

Я мав 17 років 
Я вчитися не хтів 
Я втік від мами з татом  
Я болт на все забив 
В Тернополі торчав 
Катав у ширку дімідрол 
Я ненавидів поп 
І слухав тіко рок-н-рол

Come on, Вася 
Старайся не трусити попіл 
Добий бродяга п’ятку і поїдем 
В файне місто Тернопіль

Неофіційний гімн  м. Тернопіль         С.Кузьминський

Затишне та охайне місто Тернопіль знаходиться в західній частині України на річці Серет. Населення становить 220 тис.осіб. Вперше Тернопіль згадується під 1540 р., коли Сигизмунд І видав краківському каштеляну, великому коронному гетьману Яну Тарновському грамоту на володіння територією сучасного міста і його околиць з умовою спорудження замку в урочищі Сопільче (чи Топільче). Замок мав охороняти південно-східні кордони королівства від набігів татар. 
 Населення швидко заселилось і облаштувалось, так як природні ресурси були придатні для життя ( родючий ґрунт, водойми, ліси)

В XVI столітті Тернопіль був дуже компактним в плані забудови. Місто охороняло 2 вежі та  Кам’янецька брама. Окрім замку в місті були: синагога, церква Різдва та Воздвиженський храм. Замок був збудований  практично не підступний: з трьох боків оточувала річка, на якій зроблене штучне озеро та болота, а з східної частини – системне укріплення (рів, вали, частокіл з двома вежами). У 1548 р. Тернопіль отримав Магдебурзьке право, згідно з яким місту надавалися деякі привілеї. Його жителі на 15 років звільнялися від податків, на 20 – від сплати мита. 

Ян Амор Тарновський (родився 1488 в Тарнов, помер 16 травня 1561, Вивірка, нині Підкарпатське воєводство Польща) — один з найвидатніших  гетьманів Речі Посполитої, гетьман великий коронний  1527—1561 рр. Каштелян краківський з 1536, краківський воєвода з 1535, руський воєвода з 1527, Каштелян войницький. Засновник міста Тернополя. Жив у Кракові й Сандомирі. В 1540 році заснував Тернопіль. У 1550 р. Тернополю було надано привілегій, за яким купці, що їхали з Галича, Коломиї і Коропця до Кремінця та інших волинських міст, повинні були проїжджати через Тернопіль і платити мито на його розвиток, передовсім зміцнення обороноздатності. З 1566 р. дозволено створювати в місті власні склади для зберігання товарів і прикарпатської солі. Тернопіль став значним торговим центром.

Замок. Фортифікаційна споруда мала перекрити шлях наїзникам на широких просторах від Теребовлі до Буська, де на той час не було жодного великого укріплення, хоча були такі природні умови, які забезпечували захист місцевості. Будівництво замку тривало 8 років і завершилося у 1548 році. У привілеї 1566 року згадуються тернопільська фортеця (як діюча) та її фундатор. У зв’язку із значними витратами на будівництво місто звільняється від багатьох податків. Замок було згодом укріплено і добудовано сином.
 Впродовж всієї своєї історії Тернопільський замок часто піддавався різним нападам і руйнаціям. Ще під час будівництва, у 1544 році, татари вже намагалися напасти на місто, проте завдяки захисту міського ополчення, яке очолювали Бернард Претвіч, Ян Гербурт, Олександр і Прокіп Синявські, вдалося стримати татарську навалу аж до підходу лицарських сил з-під Сандомира. Серйозних руйнувань зазнав замок у 1575, 1589, 1672 рр. У 1675 році паша Ібрагім Шишман втаборився біля Тернопіля і взяв місто в облогу. 

Тернопільський замок. Вигляд із космосу

 Зараз ця споруда в посередньому стані, але все рівно численним туристам цікаво подивитись головну пам’ятку міста. Тим паче, що знаходиться біля чудового озера, яке займає майже третину  площі Тернопіля.

 Біля Старого Замку є одна особливість, яка значно виділяє місто серед інших. Це величезне озеро площею під 400 га. Небагато людей знають, що це озеро не тільки штучне, а й створене ще в 1547 р. як елемент оборонної безпеки для побудованого замку. Наприкінці 17 ст. став буквально годував місто. Так, за описом 1672 року, в ньому було багато видів риби, а на берегах стояло 4 млини, які приносили значний прибуток. Але в 1675 в результаті завоювання турками та татарами замку, вода з нього була спущена. Але відновилося! На 19 ст. став мав розміри 4 км в довжину та 1 км в ширину. На початку 20 ст. не тільки Львів, а ще і Краків та Варшава ласували тернопільською рибкою з ставу: окунями, коропами, щуками, лящами, плотвою. Але похмурі часи війн 20 ст. відіграли свою справу, озеро було занедбано, воно заросло і зникло. Його не стало, підприємні мешканці  вирощували прямо “на дні” овочі. А став він, наче річечка. 
  Домініканський костел. Раніше храм належав домініканцям, зараз до нього приходять на службу греко-католики. Гарні  інтер’єри храму вражають. Він збудований за проектом Яна де Вітте 1749-1779 рр. (за не підтвердженими даними архітектором Августом Мошинським, відомим польським архітектором 18 ст., який був архітектором  замку в Микулинцях). До костелу відносяться ще монастирські приміщення.

Біля озера височіє староруська Воздвиження Чесного Хреста (Надставна) церква. Датується церква 1570 роком в грамоті князя Островського. Вона збудована на місці старої церкви часів Данили Галицького. І, хоча, вперше в документах вона згадується в грамоті князя Острозького від 1570 р., цілком можливо, що церква була побудована на місці ще більш старої, яка існувала ще за часів князювання Данили Галицького. В церкві Воздвиження Чесного Хреста знаходилось старовинне Євангеліє, надруковане у Вільні у 1649 році. Церква мала оборонне значення.

Церква Різдва закладена у 1602-1608 рр. Спочатку споруда була невелика, одноярусна. Потім добудували дві вежі та службові приміщення. Вражає товщина стін в 2-2.5 м. В церкві зберігається ікона богородиці, подарована їй в 1731 р. поміщиком В.Марковичем. Під час другої світової війни була пошкоджена. Внаслідок цього змінила свою форму.