Знаходьте пісеньку ландскнехтів на YouTube і включайте.
https://www.youtube.com/watch?v=D1BMiVKzKp0
Görg von Frundsberg führt uns an
Tralla lalalla lala
Der die Schlacht gewann
Lerman vor Pavia
Der die Schlacht gewann
Lerman vor Pavia
Kaiser Franz von Frankenland
Tralla lalalla lala
Fiel in des Frundsbergs Hand
Lerman vor Pavia
Fiel in des Frundsbergs Hand
Lerman vor Pavia
Alle Blümlein standen rot
Tralla lalalla lala
Heißa, wie schneit der Tod
Lerman vor Pavia
Heißa, wie schneit der Tod
Lerman vor Pavia
Георг фон Фрундсберг (1473 – 1528), про якого йдеться у пісні, дивиться на вас зверху вниз на розі ратуші в баварському місті Міндельгайм Mindelheim.
Георг фон Фрундсберг веде нас
Tralla lalalla lala
Хто виграв битву
Шум, тривога під Павією
Хто виграв битву
Шум, тривога під Павією
Tralla lalalla lala.
Власник замку Міндельбург Mindelburg schools у Баварії на горі над містечком Mindelheim Міндельгайм. Він змінив обличчя війни, назавжди й остаточно втоптавши у багнюку благородне лицарство, на зміну якому прийшов простий піхотинець. Це місто його батьківщина, а ви тут гість. Він батько ланскнехтів, зірка битви під Павією, а ви їсте тут шматок пирога чи пєте пиво. Підніміть кухоль за нього.
Tralla lalalla lala.
Людина, яка поставила хрест на могилі лицарства, теж був нащадком давнього тірольського лицарського роду, що мешкав у Верхній Швабії. Та, що робити, коли ти дворянин, а, отже, працювати і торгувати тобі невипадає. Тільки в армію.
Повоювавши трохи проти швейцарців, Георг одним із перших зрозумів, що який великий плюмаж ти не вдягни, але куля з аркебузи вирівнює на полі бою всіх.
На війні тоді ще панувала лицарська кіннота, але Георг вирішив поставити на технічний прогрес, який вручив йому в руки аркебузу. Набравши таких же прогресивних вояків, вже у битві при Регенсбурзі на боці імператора Максиміліана капітан Георг старанно винищує французів. За що отримує з рук імператора лицарський чин. Так у іспанського імператора зявляються непереможні ландскнехти, а у «коханих синів» з’явився батько – Георг фон Фрундсберг. Як наслідок у тих, з ким вони воювали зявилися проблеми.
Ландскнехт з німецької Landsknecht — буквально — «слуга країни», від Land — «країна» та Knecht — «батрак», «солдат». Ландскнехти були своєрідною «німецькою відповіддю» швейцарської піхоті, з якою вони конкурували за робочі місця на війні. А тому у полон один одних не брали – менше конкурентів, більше роботи. Будь ти хоч дрібний і бідний дворянин, міщанин чи селянин, але зі зброєю – шлях у компанію – роту ландскнехтів був відкритий.
У той час по одяг був дуже регламентований. Кожен стан міг вдягатися лише так і ніяк інше. Отож фасон з численними розрізами, буфами, жовтого, червоного, блакитного, синього, зеленого, рожевого, сірого, білого і чорного кольорів виглядав шокуючим для сучасників. Це робилося навмисно, щоб підкреслити незалежність найманців.
Популярністю користувалися спочатку рейтузи mi-partie, тобто штанини з тканини різного кольору. Згодом штанини почали шити з вузьких контрастуючих смуг. Гульфики прикрашалися рясно і робилися все більшими, аж настільки, що в них почали зберігати гаманці та інші особисті речі. А що? Дуже зручно.
Незалежно від того, як з’явилася пишна мода ландскнехтів, вона, безсумнівно, служила зміцненню духу компанії. Коли один з дворян запитав імператора Максиміліана, чому той дозволяє солдатам низького походження носити дорогий одяг, тоді як ті ж прості люди не службовці в армії зобов’язані підкорятися строгим законам, що забороняє розкіш не по статусу, імператор відповів: «Залиште їх. Їхня доля настільки жахлива, що не заздріть їх можливості отримати трохи втіхи».
А тішилися під командою Фрундсберга ландскнехти не тільки одягом, а відданими після перемог на пограбування містами Нідерландів, Венеції, Франції, Швейцарії. Ландскнехти і їх Капітан відзначилися практично у всіх значущих конфліктах італійських воєн. Девіз Фрундсберга Viel Feind, viel Ehr – багато ворогів, багато честі. Зухвалий одяг і поведінка стали символами ренесансу, а вищий польовий капітан та його хлопчики – зразком для наслідування.
У 1525 році після короткої зупинки в Міндельхаймі найвищий польовий капітан всієї німецької нації з 12 000 «синками» вирушив до своєї найвищої слави та місця в історії – у бік Італії, щоб звільнити Павію та врятувати Міланське герцогство імперії.
Про Павію, як і будь-який поворотний момент історії, можна писати багато. Якщо ж зовсім коротко – 24 лютого 1525 року вік лицарів закінчився і почалася епоха піхоти, озброєної вогнепальною зброєю. Люди Фрундсберг відправили на той світ увесь цвіт французької знаті й узяли в полон французького короля.
Імператор Франц французький
Tralla lalalla lala
Впав у руку Фрундсберга
Шум, тривога під Павією
Впав у руку Фрундсберга
Шум, тривога під Павією
Всі квіти були червоними
Tralla lalalla lala
Гей, упав смертю як сніг на голову
Шум, тривога під Павією
Гей, упав смертю як сніг на голову
Шум, тривога під Павією
Під час Другої світової війни у Ваффен-СС десята танкова дивізія носила звання Фрундсберг. Отож, лицар знищив лицарство і на полях запанував хоробрий піхотинець, а, отже, будь-хто міг піднятися і стати королем війни.
Памятки Міндельгайму Mindelheim
Центр міста сховався за старими стінами, воротами та вежами міських укріплень. Вежа церкви Святого Стефана колись також належала до укріплень міста. Всередині церкви можна побачити подвійну могилу будівника церкви герцога Ульріха фон Тека – одного з власників замку Міндельбург. Францисканський монастир міста є одним з найстаріших монастирів в Баварії. Недалеко від нього лежить Маріенплац – центральна площа міста. Саме звідси від фасаду ратуші зі статуєю Георга фон Фрундсберга я і почав оповідь. Тут в одному з численних вуличних кафе я і залишу мандроманіяків насолодитися історичною атмосферою.
Tralla lalalla lala
Сергій Щербій – текст і фото
