Якби прилетіли інопланетяни, якісь загарбники із Космосу, і сказали людям: покажіть нам щось направду красиве, або ми спопелимо Землю, я б показав оці молдавські церкви. Упевнений – інопланетяни сказали б – «це дійсно красиво, живіть», розвернули б свої кораблі й забрались десь у надра Всесвіту. Шедевр людського світового генія – розписні церкви історичної Молдови.
Тю, скільки ж тої Молдавії, скаже пересічний радянський обиватель. Стільки їм залишила Росія – суперокупант всіх часів і народів. У 1812 році вона відкусила собі шмат, який на лівому боці Прута, а те що на правому – пізніше увійшло у склад незалежної Румунії. А колись Молдова була від Карпат і до моря – Буковина і Бесарабія входили у склад Молдови, і це була потужна і впливова держава Європи, яка, свого часу, давала опір будь кому, в тому числі й страшній Османській імперії.
Найбільш видатний молдавський монарх – господар Штефан Чел Маре (Маре – Великий), вирішив дати гарної прочуханки туркам, які безнастанно тероризували молдовські землі. Зібравши велике військо, Великий зрозумів, що не має нормальної зброї, адже зброя молдаван (до речі, як і русинів, в ті часи) виготовлялася із низькоякісної болотної руди, і проти яничарських ятаганів, вона була як папір. Тому він звернувся до циган – найкращих ковалів усіх часів. Циганський барон попросив за зброю шмат землі, щоб заснувати місто. Штефан Великий віддав непотрібну йому гору, над Дністром і отримав зброю. З того часу існує єдине у світі циганське місто – Сорока, а Штефан саме тоді став Великим, адже вщент розтрощив 120-тисячне турецьке військо біля міста Васлуй. Турецькі втрати були катастрофічними – 40-50 тисяч вбитих.
Згідно із легендою, незадовго до битви, Штефан чел Маре прийшов за порадою до відомого тоді монаха – Данила Відлюдника, який жив у Воронці. За перемогу у битві над турками господар пообіцяв звести у Воронці монастир. Обіцянку виконав – у 1487 році в селі Воронець, постав монастир, з небаченою, на той час, церквою. Її розписали не лише всередині, а й ззовні. Щоб захистити розписи від дощу і снігу дах церкви був зведений дуже широким – значно ширшим за стіни. Самі ж стіни звели дуже товстими, щоб могли виконувати фортифікаційну функцію. Так з’явилася перша церква із розписних – храм Георгія Змієборця у селі Воронець.
В період будівництва найпоширенішими на території Молдови були храми, зведені у візантійському стилі. В Європі це був період готики. Майстри, найняті Штефаном для будівництва храму, об’єднали візантійський стиль із готичним, ще й додали національних мотивів, характерних для дерев’яних храмів, створивши щось не бачене раніше – молдавський стиль.
Нині монастир у Воронці – популярний об’єкт туризму та паломництва. Він відомий не просто розписами, а незвичайною палітрою глибокого синього кольору, у цих розписах. Майже одночасно із Воронецьким монастирем збудували церкву у Петреуцях (українська назва Петрівці). Як і Воронець, Петрівці теж в ЮНЕСКО, але, на жаль, зовнішні розписи тут збереглися значно гірше.
Текст та фото Романа Маленкова
