Чернігів. Собор Бориса і Гліба

Собор Святих Бориса і Гліба – черговий експонат в колекції чернігівських храмів. Ще це черговий чернігівський храм, зведений у Княжу Добу (будівництво було закінчене, ймовірно, у 1123 році). Це усипальня князів чернігівської династії та священнослужителей високого рангу. А ще, це ще один храм, який в результаті численних руйнувань та перебудов став віртуальною реконструкцією русько-візантійського архітектурного стилю (те саме можна сказати про П’ятницьку церкву).

Борисоглібський собор

План собору

Будував собор чернігівський князь Давид Святославович, внук Ярослава Мудрого. Присвятили собор двом братам Ярослава – Борису і Глібу – першим давньоруським святим. Хоча заслужили святість брати лише тим, що загинули від рук убивць. Відповідно до літописів убив князів їхній брат Святополк (названий пізніше Окаянним). Сталося це у 1015 році. Вбивство наймолодших братів не було вигідне Святополку, адже на трон після смерті Володимира мав претендувати старший із братів – Ярослав, а всього братів було семеро. Багато дослідників сходяться на думці, що вбивство вчинив саме Ярослав, зважаючи на те, що Борис і Гліб були першими князями, народженими в християнстві. Хоча і мали брати язичницькі імена, хрестили їх як Романа та Давида. Канонізація вбитих братів була організована Ярославом Мудрим. Цікаво, що брати Борис і Гліб входять у перелік святих не лише православної, а й римо-католицької церкви. Там це святі Роман Руський та Давид Польський.

Собор Бориса та Гліба збудували поряд із головним храмом Чернігова Спасо-Преображенським собором. Зводили його на місці давнішої споруди, про що свідчать знайдені археологами підмурки. То був інший храм, або князівський терем. Борисоглібський собор мав ніші-аркасолії у південній та північній стінах. Це вказує на те, що Давид відразу планував зробити тут усипальню, адже такі ніші робилися для поховань.

Борисоглібський собор на початку ХХ століття (на другому фото в центрі, праворуч Спаський собор, ліворуч Чернігівський колегіум)

У 1239 році храм було значно пошкоджено. У 13 столітті його відновили, вкривши дерев’яною покрівлею. Пізніше він знову пережив занепад, і був відновлений та перебудований поляками після того як король Сигизмунд ІІІ у 1627 році передав храм римо-католицькому ордену домініканців. Тоді була розширена східна частина, на фасадах звели колони та пробили стрільчасті вікна. В період війни 1648-1654 рр. храм знову став православним, а у 1672 році тут створили Чернігівський Борисоглібський монастир (був скасований указом імператриці Катерини ІІ у 1786 році). За ініціативи архієпископа Лазаря Барановича відбулася нова перебудова храму: зі сходу прибудували нову баню, а із заходу восьмикутну башту. Тоді ж замінили центральну баню і храм отримав об’ємно-просторову композицію трибаневого храму оздобленого у стилі бароко. Трохи пізніше збудували ще дві невеличкі бані (з північного та південного боків) і храм став п’ятибанним. Таким його і зафіксували гравюра 1705 року та акварель Дмитра Іванова 1810 року.

У 1857 році із східного боку до храму прибудували нову апсиду. Тоді ж прибрали бічні бані, а форми центральних переробили, підігнавши їх до форм класицизму.

Під час Другої світової війни Борисоглібський собор зазнав значних руйнувань: вигоріли усі дерев’яні перекриття, а склепіння були пошкоджені. Наприкінці 40-х років минулого століття почалися реставраційні роботи. Проект реставрації склав Микола Холостенко. Відповідно до проекту всі нашарування 17-19 століть було безжалісно знято. Тоді ж розібрали башту зведену в стилі українського бароко. Храм відтворили у гаданих формах доби Київської Русі. Багато хто із архітекторів та істориків вважає такий підхід до реставрації не лише неправильним, а навіть злочинним, адже зруйнована оригінальна архітектура 17 століття (українське бароко) більш цінна, ніж відтворена (гадана) архітектура домонгольського періоду. Особливо, зважаючи на те, що немало фрагментів храму були відновлені у сучасних матеріалах (бетоні і оргсклі).

У 1972 році Борисоглібський собор увійшов до історико-культурного заповідника «Чернігів стародавній». У храмі відкрили музей із постійнодіючою експозицією, яка відображала історію храму. Нині це музей Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній". Також він виконує функції Будинку хорової спадщини, де проходять концерти духовної музики.

Текст та фото Романа Маленкова

Для перегляду карти треба активувати Javascript (чи просто трохи зачекайте)