Собор Святих Бориса і Гліба – черговий експонат в колекції чернігівських храмів. Ще це черговий чернігівський храм, зведений у Княжу Добу (будівництво було закінчене, ймовірно, у 1123 році). Це усипальня князів чернігівської династії та священнослужителей високого рангу. А ще, це ще один храм, який в результаті численних руйнувань та перебудов став віртуальною реконструкцією русько-візантійського архітектурного стилю (те саме можна сказати про П’ятницьку церкву).
Борисоглібський собор
План собору
Будував собор чернігівський князь Давид Святославович, внук Ярослава Мудрого. Присвятили собор двом братам Ярослава – Борису і Глібу – першим давньоруським святим. Хоча заслужили святість брати лише тим, що загинули від рук убивць. Відповідно до літописів убив князів їхній брат Святополк (названий пізніше Окаянним). Сталося це у 1015 році. Вбивство наймолодших братів не було вигідне Святополку, адже на трон після смерті Володимира мав претендувати старший із братів – Ярослав, а всього братів було семеро. Багато дослідників сходяться на думці, що вбивство вчинив саме Ярослав, зважаючи на те, що Борис і Гліб були першими князями, народженими в християнстві. Хоча і мали брати язичницькі імена, хрестили їх як Романа та Давида. Канонізація вбитих братів була організована Ярославом Мудрим. Цікаво, що брати Борис і Гліб входять у перелік святих не лише православної, а й римо-католицької церкви. Там це святі Роман Руський та Давид Польський.
Собор Бориса та Гліба збудували поряд із головним храмом Чернігова Спасо-Преображенським собором. Зводили його на місці давнішої споруди, про що свідчать знайдені археологами підмурки. То був інший храм, або князівський терем. Борисоглібський собор мав ніші-аркасолії у південній та північній стінах. Це вказує на те, що Давид відразу планував зробити тут усипальню, адже такі ніші робилися для поховань.
Борисоглібський собор на початку ХХ століття (на другому фото в центрі, праворуч Спаський собор, ліворуч Чернігівський колегіум)
У 1239 році храм було значно пошкоджено. У 13 столітті його відновили, вкривши дерев’яною покрівлею. Пізніше він знову пережив занепад, і був відновлений та перебудований поляками після того як король Сигизмунд ІІІ у 1627 році передав храм римо-католицькому ордену домініканців. Тоді була розширена східна частина, на фасадах звели колони та пробили стрільчасті вікна. В період війни 1648-1654 рр. храм знову став православним, а у 1672 році тут створили Чернігівський Борисоглібський монастир (був скасований указом імператриці Катерини ІІ у 1786 році). За ініціативи архієпископа Лазаря Барановича відбулася нова перебудова храму: зі сходу прибудували нову баню, а із заходу восьмикутну башту. Тоді ж замінили центральну баню і храм отримав об’ємно-просторову композицію трибаневого храму оздобленого у стилі бароко. Трохи пізніше збудували ще дві невеличкі бані (з північного та південного боків) і храм став п’ятибанним. Таким його і зафіксували гравюра 1705 року та акварель Дмитра Іванова 1810 року.
У 1857 році із східного боку до храму прибудували нову апсиду. Тоді ж прибрали бічні бані, а форми центральних переробили, підігнавши їх до форм класицизму.
Під час Другої світової війни Борисоглібський собор зазнав значних руйнувань: вигоріли усі дерев’яні перекриття, а склепіння були пошкоджені. Наприкінці 40-х років минулого століття почалися реставраційні роботи. Проект реставрації склав Микола Холостенко. Відповідно до проекту всі нашарування 17-19 століть було безжалісно знято. Тоді ж розібрали башту зведену в стилі українського бароко. Храм відтворили у гаданих формах доби Київської Русі. Багато хто із архітекторів та істориків вважає такий підхід до реставрації не лише неправильним, а навіть злочинним, адже зруйнована оригінальна архітектура 17 століття (українське бароко) більш цінна, ніж відтворена (гадана) архітектура домонгольського періоду. Особливо, зважаючи на те, що немало фрагментів храму були відновлені у сучасних матеріалах (бетоні і оргсклі).
У 1972 році Борисоглібський собор увійшов до історико-культурного заповідника «Чернігів стародавній». У храмі відкрили музей із постійнодіючою експозицією, яка відображала історію храму. Нині це музей Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній”. Також він виконує функції Будинку хорової спадщини, де проходять концерти духовної музики.
Борисо-Глібський собор є об’єктом Попереднього списку ЮНЕСКО (кандидатом на вступ).
Текст та фото Романа Маленкова
