Києво-Печерська Лавра. Частина 4. Велика Лаврська Дзвіниця

  Велика Лаврська Дзвіниця знаходиться за  адресою: Січневого повстання, 21. Одна з найвищих православних дзвінниць світу. На той час, коли зводилась, була найвищою на території Росії. Дзвіниця найвеличніша споруда в Лаврі навіть не тільки беручи до уваги висоту, а ще й по архітектурній цінності та неповторності композиції. Кожен з ярусів, а їх чотири, по своєму неповторний по оздобленню та призначенню.

 

 До спорудження Великої Лаврської Дзвінниці стояла дерев'яна дзвіниця, яка була знищена під час чергової пожежі в 1718 році. На кошти гетьмана Івана Мазепи було розпочато будівництво дзвіниці. Встигли закласти тільки фундамент в 1707 році, потім роботи були припинені через смерть архітектора Дмитра Аксамитова.

 В 1720 р. Лавра замовила прибулому з Петербурга архітектору Федору Васильєву проект нової дзвіниці, але запрошена сума грошей за цю роботу була завелика. Після тривалого скандалу Васильєв поїхав, і у лютому 1731 р. був укладений контракт з іншим архітектором — Йоганном Готфрідом Шеделем.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Іоганн Готфрід Шедель народився у Ванвсбекі поблизу Гамбурга в 1680 році. Архітектурній майстерності він навчався у німецьких майстрів, близьких до школи архітектора Андреаса Шлютера. В Лаврі за час його проектування ним були збудовані: Будинок намісника, добудовані галереї до Воздвиженської церкви та Церкви Різдва Богородиці. За проектом Шеделя майстром Ковніром була побудована в 1751-1761 роках дзвіниця на Дальніх печерах. Також Іоганн Шедель збудував будинок митрополита та відновив майже зруйновану дзвіницю Софіївського собору.

                                              Старі ілюстрації

  Шеделю передають проект, задуманий в п'ять ярусів, парапети яких були прикрашені скульптурами. Ймовірно, автором цього проекту був брат Президента Петербурзької Академії наук Іван Шумахер. Шедель видалив один з ярусів і практично змінив проект, навіть збільшив висоту дзвіниці на 12 метрів. Вперше зявляються колони, приставлені до стіни, та архітектурні прикраси висотою до 1.6 метра, виготовлені з випаленої кераміки. Цей витвір вважається найкращим архітектурним проектом Шеделя. Зведення дзвіниці розпочалось 25 травня 1731 року. За контрактом було розраховане на 3 роки, але затянулось аж до 1 вересня 1745 року. Багато хто дорікав архітектору, було багато затримок та припинення робіт. Лавра звинувачувала архітектора в тріщинах, які з'явились внаслідок передчасної підвіски дзвонів за наказом Лаври. На побудову дзвіниці було витрачено близько 5 млн. цеглин та 20 тон вапна. 12 дзвонів загальною вагою 96 тон вона легко витримала на третьому ярусі. Товща стін першого ярусу складала 8 метрів, а на покриття куполу пішло 3.5 кг золота. Вартість споруди становила 61 985 карбованців та ще за десять дзвонів заплачено З0 415 карбованців, усього ж витрачено 92 400 карбованців. Нахил становить 62 см, з роками практично  не змінюється.  На побудові працювали і лаврські майстри: Йосип Рубашевський, Іван та Гаврило Шаровари, родина Горохів, Степан Ковнір та багато інших. Кожен ярус дзвіниці мав своє призначення. В нижньому ярусі містився  архів Києво-Печерської Лаври, в другому - бібліотека, дзвінниця містилась в третьому ярусі. На четвертому ярусі був поставлений годинник, який потім неодноразово перероблявся і дійшов до нас у варіанті 1903 року, який зробила відома тоді фірма Єнодіна. Годинник не має циферблату і стрілок і заводиться раз на тиждень. Кожну Четверть години грає мелодія вже більше 100 років. Вінчає дзвіницю позолочена баня шоломовидної форми висотою 13,69 метрів. Ліхтар з маківкою заввишки 8,84 метрів, а сам хрест становить 4,47 метрів. На ярусах зроблені спеціальні майданчики для огляду панорами Києва. Підіймаючись по дзвінниці можна, якщо не полінитись, нарахувати 374 сходинки.

  В роки Великої Вітчизняної Війни Лавра була досить понівечена, але навіть вибух Успенського собору не завдав споруді серйозних пошкоджень. В 1957-1963 році були проведені реставраційні роботи.

Для перегляду карти треба активувати Javascript (чи просто трохи зачекайте)