Це безумовно найкращий навчальний заклад в Україні. Його головний корпус розташований в центрі міста за адресою Володимирська, 60. Червоний колір фасаду та чорні деталі колон відповідають кольорам ордена Святого Володимира, адже спочатку Київський університет носив ім’я Святого Володимира. До завершення будівництва головного корпусу Київський університет містився у палаці генерала Бегічева на вулиці Інститутській. Київський університет був заснований за наказом російського імператора Миколи І в листопаді 1833 року.
Це був другий вищий навчальний заклад на території російської України після Харківського 
Імператорського університету. Початковою метою, що ставилася перед Київським університетом була боротьба із ополяченою київською інтелігенцією, яка була вороже налаштована до влади в ході Польського повстання 1830 — 1831 років. Апеляція до імені князя Володимира символізувала саме цей напрямок діяльності. В 1834 році розпочалися лекції у Київському університеті; університет прийняв перших 62 студента. Спочатку діяв лише один філософський факультет з двома відділеннями — історико-філологічним та фізико-математичним. 1835 року відкрився юридичний факультет, а 1847 року — медичний. Філософський згодом розділився на два самостійні факультети. З такою структурою університет працював до 1917 року. Головний корпус (Червоний) був збудований у 1837-42 роках в формах неокласицизму за проектом архітектора Вікентія Івановича Беретті (1781—1842 рр.). Будівля являє собою величезний замкнений корпус з внутрішнім двором, довжина фасаду сягає 145,68 метрів.
У 1939 році Київському університетові присвоїли ім’я Тараса Шевченка. Після 
закінчення Петербурзької академії мистецтв він працював тут як співробітник археографічної комісії у 1845-46 роках. Розгром у 1847 році Кирило-Мефодіївського товариства й арешт Шевченка перервали його роботу, але не знищили зв’язки поета з університетом. Після звільнення Шевченко написав «Букварь Южнорусский» для недільних шкіл, займався його розповсюдженням, листувався з першим ректором Університету Михайлом Максимовичем. В 1848 році при університеті заснували хірургічну клініку Караваєва, де оперував також Пирогов. У січні 1847 в актовому залі концертував Ференц Ліст. Тут відбувалися виставки передвижників. У 1861—1919 щомісяця видавалися «Университетские Известия», працювало 10 наукових товариств: дослідників природи, фіз.-математичне, фіз.-хімічне, хірургічне, історичне Нестора-літописця, юридичне… В 1883 було засновано університетську мед. клініку (тепер бульвар Шевченка № 17). 1880 в університеті було проведено випробування першої в світі системи одночасного телеграфування і телефонування по одному й тому ж дроту (винахідник Г.Ігнатьєв). У 1915-16 університет було евакуйовано в Саратов, в 1919-20 до університету були приєднані Вищі жіночі курси, Київський юридичний інститут та інші учбові заклади.
Київський Університет це цілий навчальний комплекс, який складається з інститутів, факультетів, бібліотеки Максимовича, Ботанічного саду ім. Фоміна, Астрономічної обсерваторії, Ректорату та студентського містечка.
Жовтий корпус Будинок Гуманітарного («Жовтого») корпусу університету знаходиться за адресоюбульвар Т.Шевченка, 14; збудований в 1850-52 роках у формах неокласицизму за проектом архітектора Олександра Беретті. Сина автора проекту Головного корпусу університету. Будинок належав Першій гімназії (в гімназії викладали визначні історики М. Берлінський та М. Костомаров, серед вихованців — художники М.Ге та В.Левандовський, історик М. Закревський, економіст М. Бунге, поет М.Гербель, скульптор П. Забелло, письменники М. Булгаков та К. Паустовський, майбутні академіки Є. Тарле та О. Богомолець, А. Луначарський). У 1919 р. в будинку гімназії жив перший президент Академії Наук України академік В. Вернадський. З 1959 року будівля є учбовим корпусом університету.
Будинок Бібліотеки університету ім. М.Максимовича знаходиться поряд з головним корпусом за адресою вулиця Володимирська, 58; збудований у 1939-40 роках у стилі неокласицизму за проектом архітекторів Осьмака та Альошина як гуманітарний корпус університету. Бібліотечні фонди складають 3.52 млн. видань. Це найбільша за розмірами своїх фондів наукова університетьська бібліотека в Україні.
Текст та фото Маленкова Ростислава
Джерела: Київ.Енциклопедичний довідник-1981, www.univ.kiev.ua
www.oldkyiv.org.ua – старі фото
