Місто ТАЛЬНЕ. До 2019 року це був районний центр. Нині Тальне є центром громади у Звенигородському районі.
Місто розташоване на річці Гірський Тікич. Перша документальна згадка про нього датується 1646 роком. Відповідно до найпоширенішої версії назва Тальне походить від гідроніма «Тальянка» (так називається одна із приток Гірського Тікича, що протікає у околицях міста). А назва Тальянка походить від слова «тал» (давня назва верболозу).
Палац Шувалових
У 1702 році в Тальному збудували костьол. Ця споруда є найстарішою у місті. Нині це діючий римо-католицький храм, хоча процес реставрації ще триває. Зовсім недавно відмили та відновлюють розписи вівтарної частини та великі мармурові колони. У радянський період вівтар забілили та зафарбували, а ось розписи у інших приміщеннях нещадно знищили. Було зруйновано дзвіницю. Будівлю костьолу перетворили на склад та майстерню. Зараз реставрація костьолу добігає кінця. Надбудовано дзвіницю, зроблено ремонт головної зали та зовнішніх стін. Лише у вівтарній частині роботи тривають.
У 1725 році власниками Тального стали Потоцькі. Вони володіли містом 100 років. 1823 року Тальне перейшло у власність до Ольги Потоцької, яка через рік вийшла заміж за генерал-майора графа Льва Наришкіна. За дорученням дружини граф став розпорядником та фактичним володарем міста. У 1846 році граф Лев Наришкін помер. Він заповів Тальне дочці, а та передала його чоловіку – графу Петру Шувалову. У 90-ті роки ХVIII століття Потоцькі на березі Гірського Тікича розбили великий парк. За основу для парку було взято стару природну долинну діброву, в якій прорубали мережу алей. Композиційною основою парку став дерев’яний двоповерховий мисливський палац.
У другій половині ХІХ століття за розвиток парку узявся Петро Шувалов. Він почав доповнювати діброву різноманітними декоративними породами. Було облаштовано набережну частину парку із оглядовими майданчиками та водоспадом. В парку спорудили альтанки та містки. Усе це Шувалов оголосив заповідною територією. Зараз Тальнівський парк має площу 406 га і вважається пам’яткою садово-паркового мистецтва національного значення. Нині він більше нагадує старий ліс. Декоративні рослини тут не дуже помітні (якщо вони дійсно тут є), але відразу привертають увагу старі дуби, товсті стовбури яких то там, то тут вистромлюються поміж значно молодших дерев. Протягом 1902-1907 років Шувалови збудували новий палац. Цю споруду можна вважати окрасою не лише Тального, а й всієї Черкащини.
Інтер’єри палацу
Палац Шувалових за архітектурою нагадує невеликий замок. В радянські часи його почали називати мисливським замком і до палацу приклеївся цей стереотип – його ще й нині часто називають замком, хоча він ніколи не виконував фортифікаційних функцій. Палац був зведений за проектом данського архітектора Андреаса Клемменсена у стилі данської національної архітектури. Керував будівництвом інший данець – Мортон Рьоннов. Це єдиний в Україні палац, зведений у цьому стилі.
Навколо палацу, на основі кількавікової діброви було створено розкішний парк. На жаль, в радянські часи парк було занехаяно і він перетворився на лісопарк – численні самосійні дерева закрили красу дубів, яким по 200-300 і більше років.
В радянські часи у замку розмістили тальнівський сільськогосподарський технікум. А у підвальному приміщенні було відкрито Музей Хліборобства. Але вже у ХХІ столітті і музей, і технікум із будинку виселили. Почалася реставрація будівлі.
Будинок управителя маєтку
Першим ділом споруду обнесли високим парканом із написами «Стороннім вхід заборонено». З дахів зняли старовинну голландську черепицю й перекрили замок сучасним покрівельним матеріалом (чимось на зразок металочерепиці). Хоча черепиця, кажуть, заміни не потребувала. Башти обплели будівельними лісами. Зараз ліси зняли (чи щось на них робили – незрозуміло). Місцеві мешканці подейкують, що палац хотіли перетворити на резиденцію для когось із можновладців. Всередині навіть було встановлено джакузі. Але гроші різко скінчились…
Башти, шпилі, балкончики, тераси, англійські (данські) котеджі. І все це ще й досі прикрашає герб родини Шувалових. На задньому дворі їхнє родинне кладовище.
У 2021 році палац та парк увійшли до програми Президента України «Велика реставрація».
6 жовтня 2022 року рішенням Тальнівської міської ради «з метою здійснення і реалізації державної політики в галузі охорони культурної спадщини, культури, туризму на засіданні ради було прийняте рішення про створення Комунального підприємства „Тальнівський палацово-парковий комплекс Шувалових“ Тальнівської міської ради, яке обслуговуватиме розміщені на території Тальнівської міської територіальної громади: пам’ятку архітектури національного значення „Мисливський замок“ та парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення „Тальнівський“ у межах 4,449 га. Дана структура — Комунальне підприємство (КП) „Тальнівський палацово-парковий комплекс Шувалових“ Тальнівської міської ради — реалізовуватиме заходи щодо збереження, відновлення й подальшого функціонування історичних об’єктів, з відновленням частково зруйнованих та пошкоджених історичних будівель, споруд, благоустрою та озеленення території парку, належного утримання даних об’єктів»
Директором КП було призначено відомого архітектора-реставратора Анатолія Ізотова. Саме його команда знайшла документацію, креслення (замовила у Данії), дослідила історію побудови й серйозно взялася за реставраційні роботи. Нині палац вже є екскурсійним об’єктом, хоча реставрація дуже далека до завершення.
Костьол Святої Анни
Поряд із парком стоїть симпатичний невеликий будинок, частина якого зберегла розкішний бароковий декор, а вхід прикрашають леви. Ефектно виглядає ліва частина будинку, яка прикрашена напівколонами, барельєфами та високим фронтоном. Ще у 2008 році це була редакція місцевої газети «Колос». Нині половину будівлі займає кафе. Колись в будинку мешкав управляючий маєтком Шувалових і він зводився за проектом того ж Андреаса Клемменсена.
Ще одним об’єктом, на який варто звернути увагу в Тальному, є Петропавлівська церква. Та ви і не зможете не помітити цей величезний помпезний православний храм, збудований у 2007 році для Київського патріархату. Зараз церква підпорядкована ПЦУ.
Текст та фото Романа Маленкова.
Петропавлівська церква
