Гримайлів

Закінчую знайомити вас, любі друзі, з архітектурними та історичними перлинами славетної Гусятинщини. На черзі - старовинне містечко Гримайлів, колись надзвичайно багате на пам'ятки, більшу частину яких, на жаль, було втрачено зовсім нещодавно - протягом ХХ століття.

Гримайлів розташований на березі річки Гнила, а його назва, ймовірніше за все, походить від першого поселенця Гримайла. Містечко, відоме з XV століття, наприкінці XVI ст. належало роду Лудзіцьких гербу Гримала. У 1590 році (за іншими даними - у другі половині XVII ст.) вони звели перший оборонний замок, оточений ровами та валами, з чотирма квадратними баштами. Замок лежав на так званому "татарському" шляху, тому його багато разів штурмували козаки і татари. Близько 1630 року на Гримайлів напав загін магнатки Лагодовської з сусіднього села, під час якого містечко було спалено.

Наступний власник Гримайлова великий гетьман коронний Адам Миколай Сенявський у 1720 році виклопотав для поселення Магдебурзьке право. Чотирма роками раніше від укріпив замок, насипавши навколо нього вали. Тоді ж Гримайлів отримав герб: золотий лев на блакитному фоні, який тримає в руці родинний герб Сенявських "Леліву" (серп і півмісяць рогами дороги, над ним - шестикутна зірка).

Через борги чергової власниці Констанції Любомирської-Ржевуської Гримайлів з околицями у 1831 року був проданий з аукціону Антиму Нікоровичу - майбутньому коменданту академічного корпусу народної гвардії у Львові. На той момент замок вже був наполовину зруйнований, і Нікорович перебудував його на палац. Резиденція була зведена за проектом архітектора Якуба Гемпеля у стилі романтичної готики. Ії прикрашала висока годинникова вежа, а в інтер'єрі були стильні меблі, портрети власників, картини відомих художників. Була і бібліотека з 5000 томів та архів з автографами видатних осіб XVI - XIX століть.

В середині ХІХ ст. дочка Антима Нікоровича вийшла заміж на графа Леонарда Пінінського. Їхній син, Леон Пінінський, був намісником Галичини та ректором Львівського університету. Леонард Пінінський збудував у Гримайлові перший у Східній Галичині паровий млин, а навколо замку-палацу заклав ландшафтний парк у англійському стилі. Під час Першої світової війни палац було пограбовано і частково зруйновано, але у міжвоєнний період його відбудували. У 1944 році в нього влучила бомба, перетворивши резиденцію на руїну. Після війни залишки замку-палацу розібрали совєцькі солдати для будівництва дороги на Теребовлю.

Все що сьогодні залишилося від замку - це фрагменти склепінь замкової пивниці.

У 1752 році напроти замка Сенявські збудували костел тринітаріїв у стилі бароко. Храм висадили в повітря совіти зовсім нещодавно - у 70-ті роки ХХ століття.

Поруч з руїнами замку в хащах можна знайти пам'ятник найвидатнішій людині Гримайлова - Іванові Пулюю. Іван народився 2 лютого 1845 року в сім'ї бургомістра Гримайлова. Професор Вищої технічної школи в Празі, ректор першого в Європі електротехнічного факультету, він відомий завдяки тому, що перший у світі опублікував опис трубки ("лампа Пулюя)", що випромінює Х-промені, які згодом були названі "рентгенівськими". Саме Пулюй, а не Рентген першим у світі зробив "рентгенівський" знімок скелета. Разом з Пантелеймоном Кулішом переклав Святе Письмо українською мовою, яке у 1903 році було вперше опубліковано у Відні.

Пам'ятник Іванові Пулюю в старому парку було споруджено у 1995 році на честь 150-ліття винахідника (скульптор - М. Обезюк). Видно, що на пам'ятнику економили: Пулюй стоїть без постаменту просто на землі. В останні роки памятник, як і парк, остаточно захаращився. Щоб його побачити влітку, треба пробратися скрізь метрові зарослі кропиви, та ще й довго очищати монумент від хащів.

Найстаріша збережена пам'ятка Гримайлова - мурована синагога, зведена у XVII ст., що стоїть на пагорбі над річкою Гнилою. Як і замок, вона входила до загальної системи оборони міста. Божниця вже давно втратила перекриття і прибудови, але все одно вражає своєю монументальністю.


У вікнах синагоги збереглися рештки решіток із зображенням шестикутної зірки Давида. Також фрагментарно зберігся фрагмент арон-кодеш - ніша для тори. З Гримайлова походить знаменитий рабин Давид Кахане, автор "Щоденника львівського гетто". Під час війни його врятував від нацистів митрополит УГКЦ Андрей Шептицький.


У 1806 році в центра містечка споруджено кам'яну Покровську церкву у стилі пізнього бароко. У 1928 році інтер'єр храму розписав професор Ковжун.


З фронтону церкви дивляться п'ять скульптур святих, серед яких можна впізнати виконаних в народних формах Св. Петра з ключем і Св. Павла з мечем і книгою. Фронтон притвору прикрашений на кутах декоративними кам'яними вазами.

Вежа-дзвіниця, що стоїть в кутку церковної садиби, виконувала оборонні функції.

Текст та фото Андрія Бондаренка                 [info]andy_babubudu

Для перегляду карти треба активувати Javascript (чи просто трохи зачекайте)