сі знають про Терещенків. Ні, не так. Більшість з тих, хто заходить на цей сайт, знають про Терещенків. Найзнаменитіші цукромагнати, мультибагатії, в тей же час меценати та благодійники. Всією величезною імперією Терещенків треба було ефективно та грамотно управляти. Село Білокопитове, а також сусіднє Заруцьке, та Наумівка, що зараз є частиною Білокопитове (всі – неподалік від Глухова) тісно пов’язане з життям та діяльністю Бека Петра Вільгельмовича, головного управляючого підприємствами Терещенків у Глухівському районі, керуючого цукрорафінадним заводом в Хутір-Михайлівському, паперовою фабрикою в с. Некрасове, борошномельнею в хуторі Павлівка та винокурнею в Чуйковці, крейдяними заводами у Наумівці, статського радника. У 1872 році П.Бек перебував на службі в Глухівській міській думі, став попечителем Глухівського дитячого будинку, лікарні святої Єфросинії, Глухівського міського трикласного училища.
Село Білокопитове розташоване на правому березі річки Клевень, відоме з XIX століття. Основою нинішнього села стало село Наумівка, яке теж відоме з початку 19 ст. На початку 20 ст. села об’єднали, і об’єднання двох поселень слало називатись як Білокопитове.
білокопитове
Петро Бек був не лише управляючим у Терещенків, але, будучи поміщиком, і сам володів в Заруцькому 865 десятинами землі та окремими підприємствами. Разом з поміщиком Радченком в 1862 році вони заснували у Заруцькому вапняковий завод, який переробляв крейду з сусідніх багатих покладів, що називались “крейдяні гори”. Ще один поміщик, Іван Дочевський такий же завод відкрив у Наумівці, але, якщо він свій завод згодом, в 1895 році, продав купцю Ізраїлю Абрамовичу Янпольскому, то Бек і Радченко свій віддали йому в оренду. Розробка крейдяного кар’єру почалась ще на межі 18-19 чт. за поміщика Сергія Дергуна, але без того розмаху, було лише кілька печей для випалювання вапна.
Петро Бек був одружений із Софією Іванівною. Проживали вони поряд з Білокопитове, в селі Заруцьке. В 25 років дружина померла при пологах. Поховали неї біля Покровської церкви в Білокопитове. Вдруге Петро Бек одружився з племінницею Миколи Терещенка Катериною Куксиною. Помер Бек у 1992 році, поховали його поряд з першою дружиною. Їх поховання збереглись до нашого часу.
Покровська церква на території села була споруджена у 1737-1741 роках, неодноразово перебудовувалась, у радянські часи втратила верхи, проте відновилась і наразі діюча.
Текст та фото Ігоря Дорожка та Максима Назаренка.
