Короп

Цей населений пункт вперше згадується в письмових документах у ХІІ столітті. Тоді він називався Хоробр. Ця назва зберігалась за ним і в період монголо-татарської навали, і в литовський період. Лише в XVII столітті з’являється назва Короп.

Вознесенська церква (1765 р.)

У 50 роки XVII столітті в Коропі утворилася козацька сотня, яка входила до Ніжинського полку. За часів гетьмана Самойловича місто укріпили високими валами та перетворили на металургійний осередок. Метал у Коропі виплавляли із болотної руди, яку добували в болотистій заплаві Десни (річка протікає за 2 км). Наприкінці XVII століття в коропі розмістили «військову армату» – одну з головних козацьких артилерійських частин.

У наступному столітті Короп перетворився на артилерійську базу козацького війська. Тут виливали гарматні жерла та ядра. Коропська сотня почала називатися генеральною артилерійською. Місто ще більше укріпили. А в системі міських укріплень збудували церкву-донжон (фортецю) – Іллінську. Відбулося це 1750-1760 рр. Будівля мала стіни двометрової товщини та не була схожа на жодну іншу. Для України, особливо для Лівобережжя, ця споруда була й залишається унікальною. Але нині вона перебуває у жалюгідному стані. Це не церква-фортеця – це церква-руїна. Хоча в останні кілька років почалася реставрація будівлі й можливо ми скоро зможемо її побачити не лише у вигляді музейного макету.

Іллінська церква (1750-1760 рр.)

Макет-реконструкція Іллінської церкви

Залишки розписів Іллінської церкви

Навпроти Іллінської розташована Вознесенська церква. Її збудували у 1764 році на замовлення все того ж отамана Юркевича. І знову це тетраконх. На цей раз типовий. Скільки ж їх на Чернігівщині?!

В інтер’єрах Воскресенської церкви частково збереглися розписи XVIII століття. Товщина її стін сягає 1,5 метра, тому теж можна казати про фортифікаційну функцію.

Обидві церкви є об’єктами національного надбання й повинні охоронятись державою.

Синагога (ХІХ ст.)

У ХІХ столітті в Коропі збудували ще дві церкви які збереглися до нашого часу. На центральній площі розташована Феодосіївська церква. Її збудували у 1881 році в типовому єпархіальному цегляному стилі, з однією банею та прибудованою дзвіницею.

У радянські часи церкву закрили. В приміщенні розмістили спочатку кінотеатр, а потім краєзнавчий музей. Останній розташований у церкві і зараз.

Поряд із міською радою стоїть Успенська церква. Цей храм звели у 1894 році на кошти міщан міста  братів Євдокима і Макара Стовпових, згідно із заповітом їхнього батька Антипа Стовпова. Звичайний, без особливих зовнішніх прикрас, хрестоподібний в плані з однією банею. В радянські часи у храмі був склад. Богослужіння відновили у 1997 році.

Успенська церква (1894 р.)

Феодосіївська церква (1881 р.). Нині краєзнавчий музей

Макет-реконструкція Феодосіївської церкви

А ще у Коропі із ХІХ століття збереглася синагога. Звичайно, як і в кожному українському містечку, за межею осілості єврейського народу, в той час у Коропі близько половини населення становили євреї. Зараз їх тут майже немає, тому колоритна іудейська культова будівля стоїть із забитими вікнами й чекає ремонту.

У Коропі є музей-садиба винахідника ракетного літального апарату, народовольця, що приймав участь у вдалому замаху на імператора Олександра ІІ, Миколи Кибальчича. Він був уродженцем Коропа, вихідцем із родини священика.

Текст та фото Романа Маленкова

Короп. Дом ХІХ в.

Короп. Дом ХІХ в.

Будинок ХІХ ст.

Короп

Дивіться фотогалерею “Короп. Численні пам’ятки”

51.570668, 32.961044 Дивитись на мапі Google Maps