Цей населений пункт вперше згадується в письмових документах у ХІІ столітті. Тоді він називався Хоробр. Ця назва зберігалась за ним і в період монголо-татарської навали, і в литовський період. Лише в XVII столітті з’являється назва Короп.
Вознесенська церква (1765 р.)
У 50 роки XVII столітті в Коропі утворилася козацька сотня, яка входила до Ніжинського полку. За часів гетьмана Самойловича місто укріпили високими валами та перетворили на металургійний осередок. Метал у Коропі виплавляли із болотної руди, яку добували в болотистій заплаві Десни (річка протікає за 2 км). Наприкінці XVII століття в коропі розмістили «військову армату» – одну з головних козацьких артилерійських частин.
У наступному столітті Короп перетворився на артилерійську базу козацького війська. Тут виливали гарматні жерла та ядра. Коропська сотня почала називатися генеральною артилерійською. Місто ще більше укріпили. А в системі міських укріплень збудували церкву-донжон (фортецю) – Іллінську. Відбулося це 1750-1760 рр. Будівля мала стіни двометрової товщини та не була схожа на жодну іншу. Для України, особливо для Лівобережжя, ця споруда була й залишається унікальною. Але нині вона перебуває у жалюгідному стані. Це не церква-фортеця – це церква-руїна. Хоча в останні кілька років почалася реставрація будівлі й можливо ми скоро зможемо її побачити не лише у вигляді музейного макету.
Іллінська церква (1750-1760 рр.)
Макет-реконструкція Іллінської церкви
Залишки розписів Іллінської церкви
Навпроти Іллінської розташована Вознесенська церква. Її збудували у 1764 році на замовлення все того ж отамана Юркевича. І знову це тетраконх. На цей раз типовий. Скільки ж їх на Чернігівщині?!
В інтер’єрах Воскресенської церкви частково збереглися розписи XVIII століття. Товщина її стін сягає 1,5 метра, тому теж можна казати про фортифікаційну функцію.
Обидві церкви є об’єктами національного надбання й повинні охоронятись державою.
Синагога (ХІХ ст.)
У ХІХ столітті в Коропі збудували ще дві церкви які збереглися до нашого часу. На центральній площі розташована Феодосіївська церква. Її збудували у 1881 році в типовому єпархіальному цегляному стилі, з однією банею та прибудованою дзвіницею.
У радянські часи церкву закрили. В приміщенні розмістили спочатку кінотеатр, а потім краєзнавчий музей. Останній розташований у церкві і зараз.
Поряд із міською радою стоїть Успенська церква. Цей храм звели у 1894 році на кошти міщан міста братів Євдокима і Макара Стовпових, згідно із заповітом їхнього батька Антипа Стовпова. Звичайний, без особливих зовнішніх прикрас, хрестоподібний в плані з однією банею. В радянські часи у храмі був склад. Богослужіння відновили у 1997 році.
Успенська церква (1894 р.)
Феодосіївська церква (1881 р.). Нині краєзнавчий музей
Макет-реконструкція Феодосіївської церкви
А ще у Коропі із ХІХ століття збереглася синагога. Звичайно, як і в кожному українському містечку, за межею осілості єврейського народу, в той час у Коропі близько половини населення становили євреї. Зараз їх тут майже немає, тому колоритна іудейська культова будівля стоїть із забитими вікнами й чекає ремонту.
У Коропі є музей-садиба винахідника ракетного літального апарату, народовольця, що приймав участь у вдалому замаху на імператора Олександра ІІ, Миколи Кибальчича. Він був уродженцем Коропа, вихідцем із родини священика.
Текст та фото Романа Маленкова
Будинок ХІХ ст.
