У Збаражі пам’яток не так багато, як зазначено в реєстрі. Немає будинку товариства «Сокіл» (а мабуть, гарний був!), комплексу монастиря філіціанок (залишки перебудовано під страшний совковий кінотеатр), багатьох кам’яниць в центрі навколо колишнього Ринкового майдану. Два «палаци» в центрі зовсім на палаци не схожі, а стара оборонна синагога перебудована та пристосована під виробничі потреби.
Не можу сказати, що місто не сподобалося. Дуже сподобалося, але я очікував від Збаража значно більшого. Тому й із розповіддю якось не склалося. Замість неї – великий фоторепортаж з мінімальною кількістю тексту та максимальною кількістю зимових світлин.
Оборонний Бернардинський монастир у Збаражі був заснований одночасно із замком – у 1627 році. Складається з костелу, келій та незвичайної дзвіниці.
Бароковий костел Св.Антонія – домінанта міста. Вражає своєю величчю.Успенська церква поч. ХХ ст.:








Успенська церква (1755-1758 рр.):

Воскресенська церква (1720 р):

Синагога (1537 р.):

Старі кам’яниці навколо колишнього майдану Ринок:



Цікава вілла по дорозі до Старого Збаражу:

На міському цвинтарі:



Текст Андрія Бондаренка (Джихад Джаббаров)
andy_babubudu
Фото Романа Маленкова та Андрія Бондаренка.
Читайте ще про Збараж:








