Керч

Керч – найстаріше місто України з усіх існуючих нині. Його історія вже налічує 26 віків. Колись тут була столиця Боспорського царства, грецький поліс Пантикапей. Столицю оточувало ще п’ять античних міст: Німфей, Тірітака, Порфмій, Мірмекій та Ілурат. Ось уже кілька століть Керч – “Мекка” для археологів, адже в Україні більше немає місцевості, настільки багатої на археологічні пам’ятки античного періоду, та й не лише античного.

Герб міста Керч
Герб міста Керч

У Керчі розташований найстаріший православний храм Східної Європи. Його вік просто вражає – 1200 років. Це собор Іоанна Предтечі. Його звели у далекому 8-му столітті греки – тодішні корінні мешканці міста. А ще вражає гарна збереженість храму, який зовсім не виглядає “дряхлим дідуганом”.

У Керчі розташовано дві великі фортеці: пізньосередньовічна турецька фортеця “Єні Кале”, та гігантська фортеця зведена у другій половині ХІХ століття – “Керч”.

Старовинні вулиці Керчі чимось нагадують Одесу (недаремно її у позаминулому столітті називали маленькою Одесою), хоча є у місті немало вулиць, які більше схожі на вулички якогось азійського містечка.

Грифон
Грифон – символ Керчі

Домінантою Керчі є гора Митридат, на якій стоять руїни Пантикапея. На вершину гори ведуть сходи, які вважаються одним із символів міста – Великі Митридатські сходи. Лише подолавши 432 сходинки цього витвору архітектора Дігбі, можна потрапити на вершину Митридата, до обеліску Слави, який символізує особливий історичний статус Керчі – статус міста-героя. Отримала Керч звання героя за події часів Другої Світової війни, що відбувалися у місті, зокрема за героїчну оборону Аджимушкайських катакомб та за Керченсько-Ельтигенський десант. Це безпрецедентні прояви людської відваги та героїзму, які були наслідками прорахунків радянського військового керівництва.

За тривалий період свого існування Керч неодноразово змінювала назву. Пантикапей, Чарша, Корчев, Черкіо, Черзеті – під якими лише іменами не запам’ятала історія це місто. І яких лише пам’яток вона не залишила йому. Кургани, руїни античних міст, церкви, фортеці… І все це, доповнене двома морями з прекрасними тихими пляжами (не рахуючи керченського міського) та чудовою природою степових пагорбів, повинно було б притягувати туристів як цукор мурах. Але ні, Керч ще досі не курортне місто. Хоча й інфраструктура відповідна є – численні бази відпочинку та пансіонати готові прийняти курортників. Поки що Керч – місто рибалок та металургів.

Пантикапей

Руїни Пантикапея

Відверто скажемо – до Керчі шлях не близький. Наприклад із столиці сюди майже тисячу кілометрів. Це якщо автомобілем їхати. Спочатку потрібно їхати трасою Е-95 й трошки не доїхавши до Ульяновки повернути на Первомайськ. Далі через Вознесенськ, Миколаїв та Херсон дістатись Джанкоя. У Джанкої варто повернути ліворуч, на дорогу що веде безпосередньо до Керчі – а це кілометрів двісті випаленим степом. Але такий довгий шлях того вартий. І не обов’язково долати всю тисячу кілометрів за один день – дорогою можна зупинитись в одному з численних придорожніх мотелів.

Можна дістатись Керчі і потягом, але влітку це зробити досить проблематично, тому що курсує їх сюди зовсім небагато. Пасажирам часто доводиться робити пересадку в Джанкої на місцевий дизель-електровоз.

Розкопки Німфея

Розкопки Німфея

Найбільший готель Керчі – “Меридіан” – восьмиповерхова будівля з виглядом на гору Митридат та на рибний порт. Раніше це був будинок відпочинку моряків. Всього в готелі 133 номери. Але головним готелем міста вважається “Керч”, який розташований в самісінькому центрі (на вулиці Кірова, 11). За співвідношеннями ціна-якість ці готелі поступаються численним приватним закладам, яких велика кількість в місті та навколо нього, але для людини, яка потрапила до міста вперше, все ж таки краще зупинитись в одному із центральних готелів, адже саме з центра варто розпочинати знайомство із Керчю.

Особливістю центральної частини міста є відсутність великих площ. Є тут звичайно площа Леніна, як і в будь-якому кримському місті, але вона зовсім невелика. Всю ту територію, яку б могла займати центральна площа, займають сквери: Миру, Льва Толстого, Предтеченський. В останньому розташована головна пам’ятка Керчі – собор Іоанна Предтечі. Це типовий грецько-візантійський храм, який був зведений із білих вапнякових блоків у VIII-ІХ століттях. Подібних споруд в Україні більше немає. У ХІХ столітті собор збільшили добудувавши тринавний притвор.

Брама фортеці Єні-Кале

В якійсь сотні метрів від Предтеченського собору починаються величні Великі Митридатські сходи. Ліворуч від початку підйому розташовано технологічну копію склепу Деметри. Оригінал склепу – унікальну пам’ятку І століття, прикрашену оригінальними античними фресками, довелося закрити для туристів – тут повинен підтримуватись унікальний мікроклімат. Великі Митридатські сходи будували з 1833 по 1840 роки за проектом італійського архітектора Александра Дігбі. Сходи були декоровані великими вазами і фігурами грифонів, адже грифон символ Керчі.

Сходи ведуть на вершину гори Митридат, північну частину якої займають руїни акрополя Пантикапея. Акрополь – це верхнє місто, тут були оселі заможних мешканців. Тут же був Пританей – будинок міської влади. Колони цієї величної споруди стоять і нині. Пантикапей розкопують вже майже два століття й щороку відкривають щось нове. На жаль основна частина міста вже зникла під сучасною забудовою.

Фортеця “Керч”

Навколо гори Митридат розкинулись старовинні райони Керчі, саме ті, які називали “Малою Одесою”. Тут збереглася велика кількість будівель зведених у XVIII-ХІХ століттях серед яких Вірменська церква, мечеть Джума Джамі, синагога, римо-католицький костьол, церква Святої Ірини, церква Олександра Невського та багато інших.

Довжина Керчі вздовж моря близько 50 кілометрів. Відразу зазначимо, що влітку на вулицях міста багато автівок російських туристів, тому пересуватись дорогами Керчі потрібно дуже обережно, адже росіяни не завжди дотримуються українських правил дорожнього руху (вони навіть самі це визнають). Найдовшою вулицею у місті є вулиця Кірова, хоча для туристів головною є пішохідна вулиця Леніна, розташована в самому центрі міста. Тут розміщено наймодніші кафе та бутіки Керчі. Ця вулиця хоч і носить ім’я Леніна, але більше нагадує квартали загниваюче-капіталістичних європейських міст, ніж центральну вулицю міста, з розвинутим соціалістичним устроєм. Вона дуже приваблива та затишна. Такою ж можна назвати і керченську набережну із симпатичним парком відпочинку.

Старовинні вулиці

Старовинні вулиці Керчі

З вершини Митридату видно найвищу точку Керчі – гору поряд із мисом Ак-Бурун. Тут розташований форт Тотлебен, головна фортифікаційна споруда фортеці “Керч”. До 2003 року територію фортеці займала військова частина, але зараз військові залишили фортецю, про існування якої знають далеко не всі мешканці Керчі, не кажучи вже про туристів. Фортецю будували протягом 1857-1877 років, відразу після закінчення Кримської війни. Зводили її за найновішими в той час технологіями, а керував роботами герой оборони Севастополя генерал Тотлебен. Свого часу це була одна з найпотужніших фортець Європи. Вона займала площу понад 400 га, а за один залп могла викинути у неприятеля до 20 тон снарядів. Але фортеця “Керч” так жодного разу і не вистрілила, адже період гладкоствольної артилерії, для захисту від якої будували фортецю, швидко минув, проти нарізних корабельних гармат фортеця вже не мала особливого фортифікаційного значення. Тому у 1907 році її закрили. Технології, за якими вона будувалась, передбачали укріплення усіх кам’яних споруд земляними насипами, які одночасно маскували фортецю. Саме тому у спорудах, розташованих над мисом Ак-Бурун, де до 2003 року містилась військова частина, з міста, фортецю практично неможливо впізнати.

Пішохідна вулиця Леніна

Вулиця Леніна

Нині по території фортеці “Керч” проводять екскурсії, але тільки за попереднім замовленням, яке можна здійснити в Керченському історико-археологічному музеї. За словами гідів, самостійно оглянути 400 га фортеці, з кількома сотнями споруд, потернами, ровами та підземними галереями туристу дуже важко. Подейкують, що бували випадки, коли люди блудили територією фортеці, отримуючи сонячні опіки та перегрів тіла. Тому без гіда сюди вхід заборонений. А екскурсії організовуються лише для груп. У Керчі до цієї фортеці не ходить ніякий транспорт, крім екскурсійного, тому сюди краще їхати особистим автомобілем. Щоб дістатись фортеці потрібно проїхати вулицею Таманською до району Цементна Слобідка. Тут варто повернути праворуч і їхати асфальтно-бетонною дорогою до упору.

На північно-східній околиці Керчі розташована ще одна фортеця – “Єні Кале”. Вона була збудована турками на самому початку XVIII століття, за проектом французьких архітекторів Пагана і Вобана. Площа фортеці близько 7 га, а протяжність стін 1,5 км. Ця фортеця збереглася не так гарно, як “Керч”, хоча і руїнами її назвати не можна. У фортеці збереглися стіни, три великих брами та три бастіони. Справжньою окрасою фортеці є Водяна башта – південно-східний бастіон з еркерами. Свого часу він служив ще й цистерною для води. У XVIII столітті фортецю охороняв гарнізон, який складався з 800 турецьких вояків та 300 татар.

Митридатські сходи

Великі Митридатські сходи

На півночі Керчі, у передмісті Аджимушкай розташований музей оборони Аджимушкайських катакомб. Це один з найвідвідуваніших туристичних об’єктів міста. Обладнано музей у тих самих катакомбах, де герої-аджимушкайці 170 днів тримали оборону. Неподалік від музею розташований ще один об’єкт, який обов’язково варто відвідати – Царський курган. На думку археологів це гробниця одного із боспорських царів. Гробниця – настільки унікальна споруда, що просто дивуєшся, як вона може бути настільки невідомою туристам.

Курган відкрили (в прямому сенсі) у 1837 році. Ззовні курган оперізувала кам’яна стіна. Всередині він складається із усипальні та викладеного рустованими кам’яними плитами 36-метрового коридору – дромосу. Висота погребальної камери 9 метрів. Вона складається з десяти рядів кам’яної кладки, яка сходиться доверху у вигляді пірамідального склепіння. Курган пограбували ще в давнину, але й пустий він просто заворожує.

Мелек-Чесменський курган

Мелек-Чесменський курган

У центрі міста, неподалік від автовокзалу на Курганній площі розташована ще одна боспорська гробниця – Мелек-Чесменський курган. Тут царі ховали своїх померлих діток.

Слід зазначити, що усі пам’ятки Керчі об’єднані в історико-культурний заповідник.

На південній околиці Керчі, на узбережжі Чорного моря у селищі Героївське (колишній Ельтиген) розташована велика кількість приватних закладів відпочинку: баз, пансіонатів, оздоровчих комплексів. Деякі з цих закладів дуже комфортабельні й можуть задовольнити вимоги навіть вибагливого туриста.

Меморіал на місці висадки Ельтигенського десанту

Меморіал на місці висадки Ельтигенського десанту

На північній околиці міста розташована старусина ферма “Екзотик”. І дійсно, у степовій місцевості азовського узбережжя ця ферма виглядає дуже екзотично. На фермі є кафе де вас можуть смачно нагодувати, в тому числі страусятинкою. Причому ціни тут значно нижче київських. А ще північніше, за 15 кілометрів від Керчі в селі Осовіни розташовані бази відпочинку, можливо не такі розкішні як у Героївському, але на Азовському морі, яке тепліше та чистіше ніж Чорне. Тут також можна орендувати невеличкі дерев’яні будиночки, що колись були дачами жителів Керчі. Деякі з них розташовані просто на самісінькому березі, метрів за п’ятнадцять від смуги прибою. Тут можна незабутньо відпочити.

Азовське море

Азовське море

Відвідайте найстаріше місто-герой (вибачайте за каламбур) Керч. Точно не пошкодуєте.

Автор тексту та фото Роман Маленков

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ІСТОРІЯ КЕРЧІ

АРХІТЕКТУРА КЕРЧІ

АРХЕОЛОГІЯ КЕРЧІ

ФОРТЕЦЯ “ЄНІ-КАЛЕ”

ФОРТЕЦЯ “КЕРЧ”

45.372868, 36.480191 Дивитись на мапі Google Maps