За 15 км від Білої Церкви, над широкою заплавою Росі, на пагорбах та між ними, лежить мальовниче село Коженики. Заснували його ще у 1622 році. Звідки назва – точно не відомо, але точно щось із кожами пов’язане. Нині у Кожениках мешкає близько трьох сотень осіб.
Коженики інколи нагадують декорацію для п’єси про українське село. Розгледіти цю декорацію можна із пагорба, який називають Гора з Хрестом. Поряд із пагорбом недобудована нова церква. Ну і краєвиди, які не опишеш словами. Хоча на мою думку, менш яскраві, ніж у сусідніх Клочках із Солов’юхи.
Фото та куценький текст Романа Маленкова.
