5 частина являє собою короткий опис архітектурних споруд на території Києво-Печерського історико-культурного заповідника.
Успенський собор – це без перебільшення культова споруда в Україні (як в прямому, так і впереносному сенсі). Вона одна з найдавніших пам’яток Київської Русі. На території Лаври це перший кам’яний храм. В Патерику Печерському написано, що початок закладення храму відбувся в 1073 р. за присутності Феодосія з усіма мешканцями монастиря. Землю та гроші, близько 1000 гривень, подарував князь Святослав.
Успенський собор будувався за візантійською хрестовокупольною системою. Головною окрасою храму була ікона Успіння Пресвятої Богородиці. У 1722 – 1729 роках храм перебудували. Окрасою Успенського собору став новий п’ятиярусний іконостас. За свою довгу історію храм неодноразово зазнавав нівечення та руйнації. Особливо в 1941 році в період окупації, коли німці (або радянські партизани) зруйнували та пограбували святиню. Відбудовува почалась в 1999-2000 рр.
Трапезна палата з церквою Антонія та Феодосія. Церква збудована в візантийському стилі і являє собою велику двоповерхову восьмикутну споруду, перекриту банею. Першу кам’яну трапезну за літописом збудовали саме на цьому місці в 1108 р., але під час землетрусу 1230 вона була практично зруйнована.
У 1893-1894 рр. академік архітектури В.М.Ніколаєв побудував Трапезну палату та церкву, яку освятили в ім’я Антонія та Феодосія. Трапезний комплекс зберігся і до наших днів. Художнє оформлення інтер’єру церкви і трапезної палати здійснено в 1903 році. Росписи виконали художники І.Попов, А.Лаков та І.Їжакевич за проектом архітектора О.Щусєва.
Трапезна палата-це приміщення металевеми стовпами поділене увздовж на три частини. Художник І.Їжакевич намалював зображення 14 печерських подвижників. Живописець Г.Попов створив композиції “Чудесний лов риби” та ” Чудо в Емманусі”на південній стіні.
Благовіщенська церква та будинок митрополита знаходяться в південній частини Соборної площі. Раніше на місці Благовіщенської церкви було подвір’я архімандрита і складалось воно з цілого комплексу будівель, але в 1718 році пожежа знищила будинок архімандрита. На місці будинку звели кам’яні келії. У 1752 році архітектор Й.Шедель добудував ще один кам’яний корпус.
Сучасного вигляду будинок митрополита набув в 1867 році після ремонту.
Троїцька надбрамна церква – унікальна пам’ятка давньоруського зодчества. Пам’ятка Княжої доби. Храм збудований в 1106-1108 рр. на кошти чернігівського князя Святослава Давидовича, який постригся в ченці Печерського монастиря і був відомий під чернечим ім’ям Миколи Святоші. Храм мав досить парадний вигляд. Троїцька церква входила до оборонної системи споруд монастиря.
Церква за весь вік існування не зазнала руйнації і зберегла первісний вигляд. Тільки в 30-их роках ХVIII століття церква набула рис стилю бароко. З’явилась грушеподібна баня та ліплений рослинний орнамент, який виконав В.Стефанович.
Росписи Троїцької церкви виконували в 30-их роках ХVIII століття. У монументальному живописі знайшли відображення нові тенденції українського мистецтва.
Текст та фото Маленкова Ростислава
