За 30 кілометрів від прекрасного міста Новий Сонч, у Малопольському воєводстві, лежить село Брунари Brunary, в минулому українське, лемківське, а нині польське. Тут збереглася ще одна шедевральна лемківська дерев’яна церква – Архангела Михаїла. Її звели у далекому 1653 році, і це один із еталонів класичного лемківського храму.
Перша згадка про Брунари датується 1335 роком – це одне із найдавніших лемківських сіл. Польські історики пишуть, що його заснував сам Казимир Великий. До операції “Вісла” понад 90% населення Брунар, які складалися із трьох частин – Брунари Вижні, Брунари Нижні та Яшкова, становили українці – це понад тисячу осіб. Нині у Брунарах українців дуже мало, але вони є – це ті, які повернулися із заслання вже у 60-80-ті роки.
Церкву Архангела Михаїла збудували православною, пізніше, після переходу більшості мешканців у греко-катоицтво, і церква стала уніатською. У 1947 року під час операції «Вісла» храм передали римо-католицькій громаді. Але після повернення частини депортованих українців церква повернулася до греко-католиків. Із 1998 року тут проводять богослужіння обидві католицькі конфесії села – східного і західного обряду.
1995 року церква отримала приз «Prix Europa Nostra» за найкраще збереження пам’ятки.
Починаючи з 1998 року храм спільно використовують римо-католицька й греко-католицька парафія. Із 2013 року, разом із ще 15 дерев’яними українськими храмами України та Польщі, розташованими у Карпатському регіоні, включили у ЮНЕСКО, як об’єкт Світової спадщини.
Текст та фото Романа Маленкова.
