На західному березі Которсько-Рисанської частини Бока-Которської затоки, майже навпроти Перасту, лежить два поселення – Долішній і Горішній Столів (Gornji Stoliv, Donji Stoliv). Ну зрозуміло, верхній і нижній. В ті часи, коли в затоці промишляли пірати, селяни жили високо в горах – їх там нхе дуже помітно, й оборонятись легше. Після приходу венеціанців, узбережжя стало значно безпечнішим – селяни спустились жити до моря. Отак і з’явилося два Століва. В нижньому почали зводити елегантні венеціанські будинки, а у верхньому продовжували мешкати в потужних, кількаповерхових мініфортецях. Та й нині продовжують у них жити. В двох жилих. Офіційно в Горішньому Століві мешкає 10 людей. Але кажуть, що тільки двоє там живе постійно.
Нижнє поселення Долішній Столів – то вже й не село зовсім. Містечко. Тутешня церква із дзвіницею, присвячена Богородиці, була збудована у 1774 році – тоді тут панувала Венеція. Частину старих будинків вздовж однієї вулиці, звели ще раніше, як і кам’яну дорогу в Столів Горішній. Вона йде вгору, повз старовинний цвинтар з маленькою церковкою. Навколо ліс із їстівних каштанів. Краса. Десь за півгодини можна піднятись у Горішній Столів – перенестись у світ, де час зупинився.
Горішній Столів
Долішній Столів
Дорога на Горішній Столів
Горішній Столів
Знизу, біля моря активний автомобільний трафік, пляжі й туристи. Нагору автомобільного шляху немає взагалі. Місцеві за гужеву силу тримають коней, малих і худеньких. В найвищій частині села стоїть церква святого Іллі, зведена ще у 16 столітті. Її дзвіницю добре видно з моря, із прогулянкових катерів, які, здається цілодобово, сновигають під Долішнім Столівом.
Є тут ще одна церквиця, зовсім маленька, але біля неї чудесний оглядовий майданчик, із казковим виглядом на затоку та Пераст, на іншому боці.
Горішній і Долішній Столів – два брата, один з яких трохи здичавів, вдягнув якусь ряднину й пустився гуляти лісом. До речі, російськомовні екскурсоводи кажуть, що назва йде від легенди, типу колись, кожен юнак до одруження мав посадити сто олив. От не знаю, але олива чорногорською (сербською) мовою – маслина, а італійською мовою – тут все таки століттями хазяйнували венеціанці, поселення називається Stolivo.
Ви Горішньому Століві є електроенергія, але без дороги в нього лише одна дорога до порятунку – перетворитись на скансен, або якесь екопоселення (це вже друга). Ми бачили два будинки, які ремонтують і один вже називається вілла.
Текст та фото Романа Маленкова.
