Прчань Prčanj Прчањ селище на березі Бока-Которської затоки Адріатичного моря біля підніжжя гірського масиву Врмац відоме ще з римської епохи.
Наприкінці XVI століття венеціанська адміністрація звернула увагу, що прчанскіе вітрильники з Perzagno досягали Венеції швидше, ніж будь-які інші. Можеш-робиш. Прчанскі моряки стали виконувати обов’язки поштової служби венеціанської республіки й звільнені від усіх інших повинностей. Пошта з Стамбула, що прибувала по суші, тут потрапляла на невеличкі кораблі, що долали цілий рік 400-мильні переходи до Венеції під вітрилами і на веслах.
Скасування торгових мит дало поштовх до швидкого економічного зростання. Як наслідок прчанський флот ріс у розмірах і в кількості, а набережна міста прикрашалася палацами та храмами. Найбільшим є католицький храм Різдва Богоматері архітектора Bernardino Maccaruzzi, будівництво якого зайняло 120 років.
Зп часів французького, австро-угорського й югославського панування місто так і не досягло свого колишнього значення.
Текст і фото Сергія Щербія.
Далі фото Романа Маленкова.
