Одна з найкрасивіших долин у Каппадокії, а з іншого боку легкодоступна й безкоштовна– Долина Голубів або Голуб’ятень, Голубина долина, Гюверджинлик Güvercinlik Vadisi.
Лежить вона між містечками Учхісар і Гереме. Власне починається за Учхісаром і тягнеться вздовж міста й фортеці аж ген-ген. Назва пояснюється тим, що колись тут проживали тисячі голубів. Сільські жителі розводили їх заради їхнього посліду, який був добривом для полів та виноградників. Голуб’ятні видовбували прямо в скелях з вулканічного туфу. Камінь зовсім не твердий. Насправді, голуб’ятні можна побачити практично в кожній долині, адже довбання не потребує особливих зусиль або майстерності. У долині Голуб’ятень немає церков, пристосованих під голуб’ятні або відмитих від голубів, на відміну від інших долин регіону.
У долині розбиті городи, сади та виноградники. Однією з чудових речей у Каппадокії є відсутність огорож і стежки йдуть вздовж ледь рожевих скель, а осінню стиглих фруктів . Однак, перед пішою прогулянкою переконайтеся, що у вас є вода і одягніть трекінгове взуття – стежка інколи скеляста, інколи пісок, земля, трава та вода.
Потрапити в долину можна з обох міст. Єдина проблема полягає в тому, що ви починаєте і закінчуєте в різних точках, а, отже, маєте подумати, де ви опинитеся в кінці прогулянки. Мені особисто здається, що починати краще за Учхісаром – шлях буде постійно йти дещо вниз, а спускатися завжди приємніше, ніж підніматися. Зверніть увагу, що перша ділянка долини починається за містом від оглядового майданчика. Притискаючись до міста йде повз будиночки та фортецю і, теоретично, ви можете закінчити прогулянку на околиці Учхісара, якщо живете тут або у вас немає планів потрапити в Гереме.
Тим паче, що це найкрасивіша частина долини, хоча, як я зрозумів з дописів інших мандрівників, вони, як правило, її споглядають лише з оглядового майданчику. Туристів у Гереме набагато більше, а тому й найбільш відвідувана частина долини від Гереме тільки до перших будиночків Учхісару. Кількість голуб’ятень ближче до Гереме теж менша, але є великі тунелі.
Кожна із долин Каппадокії неповторна, адже утворені вони з попелу, який перетворився на туф, і лави, що стала базальтом, коли близько 10 млн років тому відразу три вулкани: Ерджіяс, Мелендіз і Хасана вирішили позмагатися, хто з них могутніший. Зрозуміло, що кількість попелу та лави в різних частинах каппадокійської долини була різна, а тому вітру й воді було, де проявити свої творчі здібності.
Долина голубів уся втикана ледь рожевими конусоподібними заокругленими скелями або ж вони утворюють хвилі бокових стін долини. Люди від себе додали отвори голуб’ятень, що перетворило гори на химерне місто. Та й саме місто Учхісар де чи не де вигулькне поверх туфових скель, своїми будинками із кам’яними склепіннями, вивчити будову яких можна тут же по закинутих залишках. Тиша і дивовижний пейзаж заслуговують прогулянки, а не тільки фотографій з оглядових майданчиків.
Текст і фото Сергія Щербія
