Пераст – старовинне місто в Чорногорії розташоване на березі Бока-Которської затоки Адріатичного моря біля підніжжя гори святого Іллі (873 м).
Місто лежить на виступі, який ділить бухту на Рісанську і Которську затоки, якраз навпроти найвужчої частини – протоки Verige. Ця водяна перепона була кордоном між боснійськими і сербським царствами, а надалі між Венеціанською республікою і Османською імперією.
Пераст крихітний і подивитися його можна буквально за якусь годину навіть з підйомом на вежу церкви Святого Миколая. Усі будинки вишикувалися вздовж набережної. Крім неї тут є тільки одна невеличка вуличка.
Помітно, що в містечку дуже багато зруйнованих будівель – після давнього землетрусу їх так і не відновили. Причина банальна – власникам житла строго заборонено хоч щось міняти в зовнішньому вигляді будівлі. Будинки повинні залишатися такими ж, якими були кілька століть назад. Не можна перебудувати, додати декілька поверхів, не можна засклити балкон, кондиціонер не можна повісити. Як вони, бідні, живуть? Жах. Це ми в Україні можемо засклити балкон на пам’ятці архітектури чи втулити кондішн. Навіть пляжів у місті практично немає, люди купаються прямо з пірсу. При цьому Пераст часто називають «містом мільйонерів». Буцім-то будь-який автентичний будинок, навіть зруйнований, коштує понад мільйон євро. Є чутки, що саме тут купляють «дачки» відомі російські та українські політики і бізнесмени.
За припущеннями археологів, місто було засноване ще іллірійцями і назване на честь одного з місцевих племен – пірустів. Перші згадки про маленьке рибальське селище Пераст відносяться вже до 1336 року. Процвітання місту приніс венеціанський період, коли місто стало важливим форпостом на кордоні з турками. У XV-XVII було побудовано 10 чардакі (оборонних веж), а також фортеця Святого Хреста. Чардак – це двоповерхові майже квадратні будівлі, що розкидані по місту й служили для оборони та укриття в разі тривалої облоги. Найдавніший з них, Марковича або Мартиновича, жителі звели на початку XVI ст. на площі Святого Миколая. Фортецю Святого Хреста побудували в 1570 р поруч з однойменною церквою IX ст. Для підсилення оборони протоку Verige на ніч перегороджували ланцюгами.
Оборона витримала декілька облог та нападів. Свідченням збагачення міста стали палаци 12 знатних і багатих родин і чимало церков. Головний храм міста – церква Святого Миколи, побудована 1616 року. Її 55-метрова дзвіниця трішки молодша – 1691 року. На ній досі висять дзвони, доставлені з Венеції в 1730 р. У Перасті ще чимало церков, зведених у XVII-XVIII століттях: святої Анни, Богоматері Розарію, францисканська церква святого Антонія, храм святого Іоанна Хрестителя, церква святого Марка, православна церква Різдва Пресвятої Богородиці і кілька зовсім маленьких. Серед палаців найстаріший – особняк Вісковічів, а найгарніший – Буйовичів, побудований на гроші Венеціанської республіки.
Коли Наполеон розгромив Венеціанську республіку, почався занепад Пераста. Французів змінили австрійці, потім італійці й знову французи. Знову потрапивши у володіння Австро-Угорщини, місто належало імперії аж до поразки останньої у першій світовій.
Прямо з набережної міста відкривається фантастичний вид на Боко-Которську бухту, церква Божої Матері на Скелі Gospa od Škrpjela й острів святого Георгія. На острові святого знаходиться старе кладовище і бенедиктинський монастир, згадка про який зустрічається вперше у 1166 році, але, на жаль, відвідування цього острова неможливе.
Італійська назва острова Madonna dello Scarpello тобто «Мадонна на рифі» або «Божа Матір на скелі». Цей острів є рукотворним і був побудований в 1452 році після того, як за переказами два моряка Пераста виявили на рифі ікону Божої Матері. Протягом майже 200 років тут затоплювали ворожі і піратські кораблі, а згодом був прийнятий закон про те, що кожен корабель, проходячи на судні повз острів, повинен кинути на дно камінь. Таким чином був створений острів, площею близько 3030 м2. Звичай оновлювати і розширювати острів зберігся до сих пір. Щороку на свято місцеві жителі навантажують свої човни камінням і скидають їх у вказане місце.
Хто любить устриці, може спробувати найсвіжіші. В околицях Перасту є кілька ферм з їх вирощування. Але майте на увазі, що господарі не завжди бувають на місці. Телефонуйте, як правило, номер телефону є на вивісці. Смачного!
Текст і фото Сергія Щербія
