Напевно, нема в Україні таких, хто б не чув про бабака Тимка з династії Тимків, щорічного провісника настання весни. Але мало хто знає, де ж він живе. Ну то я скажу. Живе він на науково-дослідній біологічній станції «Гайдари» Харківського університету, яка розташовується неподалік села Гайдари Зміївського району в межах Національного природного парку «Гомільшанські ліси». Від центра села до неї всього 1 км. Самій станції вже більше століття, створили її ще в далекому 1914 році за ініціативою професора Харківського університету Володимира Митрофановича Арнольді, відомого вченого-ботаніка, члена-кореспондента АН УРСР. Арнольді відомий також тим, що свого часу був одним з найвідоміших вчених з альгології (вивчає водорості), та був автором першого підручника саме з цієї дисципліни, в в 1908 році здійснив наукову подорож на о. Ява.
Від самого свого заснування на станції проводять дослідження багаточислені наукові експедиції та окремі відомі науковці. Також вона є базою для досліджень і польових навчальних практик студентів-біологів Харківського університету імені Василя Каразіна.
Про саме село можна сказати, що засноване воно було в 1659 році, проте як і скрізь в цьому краї, люди поселялсь багато-багато раніше. Неподалік Гайдарів, на північний схід, були віднайдені курган та городище слов’янських часів, хоча треба сказати, що курган згадується ще в XVII ст. в «Книге Большому чертежу» як Зміїв курган. Фундаментальні розкопки велись в 50-х роках XX ст. На городищі форми вузького трикутника чітко було виділено місце розташування фортеці, а також селища-супутника та могильника. Городище має статус пам’ятки археології національного значення.
В добірці світлин – сама станція та краєвиди НПП «Гомільшанськи ліси» в околицях села Гайдари. Про сам національний парк – в окремому дописі.
Текст Ігоря Дорожка, фото Максима Назаренка.
