Село Грушвиця Перша нині має близько восьми сотень осіб населення, хоча за площею село дуже велике й розкидане.
Найдавніші згадки про Грушвицю відносяться до 1565 року. Це був типовий панський маєток із великими сільськогосподарськими землями. Від панської садиби нині залишились шматки стін у заростях – нічого сфотографувати навіть не можна.
У 19 столітті на південь від Грушвиці почали селитись чеські колоністи, й вони створили нове село – Грушвицю Чеську, яке нині називається Грушвиця Друга. Хоча частина чехів селилась і у Грушвиці, й від них збереглося немало будинків і пожежна станція. Цікаво, що чехи Грушвиці були православними – кажуть похрестились, щоб отримати більше землі. Але поряд було кілька невеликих сіл, де жили чехи-католики, і ще було маленьке німецьке село, тому із початку 19 століття у Грушвиці була римо-католицька каплиця, яку збудували польські власники села.
Чеські пожежна станція та будинки
Після Першої світової війни Волинь потрапила до Польщі, яка стимулювала будівництво римо-католицьких храмів. Для католиків Грушвиці й навколишніх сіл вирішили звести костьол. Кошти на будівництво жертвували парафіяни, загалом було зібрано 60 тисяч злотих. Будівництво почали у 1928 -му і завершили у 1930 році. Храм освятили на честь святого Вацлава.
В радянський період костьол закрили – тут була колгоспна комора. Нині тут Покровська церква Рівненської єпархії ПЦУ.
Є у Грушвиці і значно старіший храм – дерев’яна Покровська церква збудована у 1766 році. Храм у гарному стані. Підпорядкований московській патріархії.
Дуже розлого історія Грушвиці описана у Вікіпедії.
Текст та фото Романа Маленкова.
Колишній костьол святого Вацлава
Покровська церква
