Палац-привид у Красному – нове відкриття на Вінниччині.
Про цей палац, жодної фотографії якого у мережі інтернету ви не знайдете, як і взагалі згадки про нього, нам розповів мешканець Самгородка.
Палац у Красному вразив не лише станом руїни і чагарями, які його оточують, але і величчю навіть у руїні. Можна уявно рекоструювати головний вхід із колонами іонічного чи коринфського ордеру, веранду (з іншого боку) з колонами, ліпнину внутрішніх приміщень, рештки якої ще лишились. Ну а велична башта, неймовірні склепіння підвалів. Ех, якби ж то усе було цілим…
Спочатку нам здалося, що крізь чагарі ми бачимо силует невеликого палацику, чи то навіть вілли. Але ні – виявилося, що розмір будівлі досить солідний а архітектура достатньо складна. Маркована цегла (мінімум 8 типів), дорогі кахлі із клеймами, залишки ліпнини й колон – усе це лежить у хаотичних купах, але свідчить про колишнє багатство палацу. Чий же він був? Місцеві мешканці нам впевнено назвали прізвище Красуцький, але Дмитро Антонюк, дослідник польської спадщини України, у своїй книзі, називає прізвище Полховські. Хочемо зазначити, що книга Антонюка має винятково корисний довідковий характер, але зважаючи на її незначний наклад і вперте небажання автора ділитися інформацєю у інтернеті, назвати її настільною книгою краєзнавця ніяк не можна. Подібна робота нагадує архівний матеріал, хоча робив її автор у наш час. Тому популярність та відомість палаців та резиденцій, пов’язаних із польськими родами, зовсім не зростає, а отакі перлини, як палац у Красному, залишаються абсолютно невідомими для широкої громадськості і продовжують руйнуватись.
Стосовно того, хто ж володів палацом, то місцеві мешканці показали добру обізнаність, вказавши правильно, що сусідніми маєтками у Софіївці та Самгородку, володіли Ребіндери. Ну що ж, доведеться дослідити питання більш глибоко: звідки прізвище Красуцький. Вінницький краєзнавеь Вадим Пастернак висловив припущення, що початково Красне належало Ребіндерам, які пізніше могли продати його Красуцьким. А Полховський був власником сусіднього села Софіївка, отриманого від Ребіндерів, як весільний посаг за дочку.
У радянські часи та й після розпаду срср у палаці була контора місцевого колгоспу. Але потім колгосп зник і палац почали руйнувати і розтягувати на будматеріали. Типова історія для українського села. На жаль…
Нинішнє село Красне (Самгородська громада, Хмільницький район, Вінницька область) зовсім невеличке. За словами місцевих мешканців його населяє менше сотні осіб.
Текст та фото Романа Маленкова.
