В Киданцях нині мешкає близько 800 осіб. Село дуже старе – перша писемна згадка про нього датується 12 жовтня 1444 року в Актах гродських і земських Галицького суду.
Головними пам’ятками села є Дмитрівська церква із старовинним цвинтарем, розташованим поряд із нею, та руїни костелу із залишками старого польського цвинтаря.
Щодо цвинтарів – навколо Збаража багато некрополів із довершеною меморіальною скульптурою. У місті була власна школа каменярів-різьбярів, і вона мала вплив на села в окрузі. На українському цвинтарі у Киданцях немало прекрасних зразків меморіального (лапідарного) мистецтва – і статуї і хрести.
Церква святого Дмитрія була перевезена у Киданці десь із Волині й встановлена в селі у 1647 році. Дослідники датують її вік 16-м і навіть 15-м століттям. Тридільна, тризрубна вона має один верх. В давнину була вкрита гонтом, але нині під бляхою.
Костел у Киданцях збудували у 1895 році на кошти Філліпа Моравського – останнього дідича села. Він похований біля храму на польськом цвинтарі. Храм був закритий російськими окупантами у 1945 році і в часи срср використовувався, як колгоспна комора. У 1992 році впав дах. Відтоді костел – руїна.
Текст Романа Маленкова, фото Петра Грушка
Дмитрівська церква та цвинтар
Руїни костелу
