Його бачили всі, або майже всі жителі колишнього СРСР. Хоча, можливо, і не здогадувалися, що він розташований в Україні. У фільмі “Д’Артаньян і три мушкетери” його зробили Лувром. Саме тут проходили частини “Марлезонського балету” і саме сюди Д’Артаньян доставив підвіски від герцога Бекінгема. Фільм став справжнім блокбастером. Десятки (а можливо і сотні) мільйонів глядачів співпереживали героям фільму і були впевнені, що це середньовічна Франція. І тільки одиниці знали, що “кіношний” Лувр насправді є туберкульозною лікарнею-санаторієм в галицькому селі Підгірці … Парадокс … Таке можливо було лише в тій дивній країні …
Таке можливо було лише в тій дивній країні.
Замок у Підгірцях. 2021 р.
На даний момент Підгорецький замок знаходиться в далеко не найкращому станіНа даний момент Підгорецький замок знаходиться в далеко не найкращому стані. Для відвідувачів він закритий – реконструкція. За словами місцевих жителів, реконструкція триває вже дуже довго, але замок все руйнується і руйнується. Ніби то і гроші держава виділила, але до замку вони ніяк не можуть дійти. Деякі із замкових споруд знаходяться в аварійному стані: майже нічого не залишилося від північної оборонної стіни (першого рубежу оборони), напівзруйновані зовнішні сходи, сторожова вежа північного бастіону скоро стане нагадувати Пізанську вежу, крізь камені, облицьовані оборонні рови, вже ростуть дерева, які прискорюють руйнування. У гіршому стані, ніж зараз, Підгорецький замок був, напевно, тільки після взяття його козаками Хмельницького, а також після пожежі 1956 року. Місцеві жителі розповідають, що пожежа виникла через недбалість і тривав кілька тижнів. За цей час вигоріли повністю всі “нутрощі” замку: розкішні паркетні настили, фрески, декор внутрішньої обробки залів.
Попередній абзац ми писали дуже давно. У 2020 році нарешті почали щось реально робити із реставрацією замку. Через деякий час його відкрили для відвідувачів. До заверешення робіт дуже далеко, але нині туристи мають уявлення, де жили Конецпольські.
Але, незважаючи на занепад, палацово-замковий комплекс у Підгірцях захоплює своєю красою і величчю, які поки що “камуфлюють” усі негаразди і ніби переносять відвідувачів у бурхливий XVII століття, коли відомі архітектори Андре дель Аква та Гійом де Боплан, на замовлення тодішнього коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського, створили цей архітектурний шедевр. Сталося це протягом 1635 – 1640 років.
Всі дивуються величезним дачах-вілл сучасних олігархів. Але, напевно, така вілла, яку побудував собі Конецпольський, їм і не снилася. Колись над воротами Підгорецького замку був латинський напис: “Вінець ратних трудів – перемога, перемога – тріумф, тріумф – відпочинок”, – зайвий раз підтверджує, що замок в першу чергу призначався для відпочинку.
Підгорецький замок був побудований на одному з відрогів Подільської височини, до якого з північного боку прилягає низька заболочена рівнинна ділянка Малого Полісся. Замок був виконаний як зразок поєднання імпозантного палацу з бастіонними укріпленнями і свого часу вважався одним з кращих палацово-замкових комплексів Європи. Він має форму квадрата, сторона якого дорівнює приблизно 100 метрам. На його кутах розташовані п’ятикутні бастіони. Для будівництва використовували камінь і цегла.
Майже сучасний вигляд (я не маю на увазі сучасні руйнування і занепад) палац отримав в першій половині XVIII століття, коли між триповерховими павільйонами і вежею на двоповерховій будівлі палацу побудували додаткові приміщення. Саме тоді палац вкрили єдиним дахом. Головну замкову браму в XVIII ст. охороняли гармати равеліна, який, на жаль не зберігся.
Дещо спотворили просторі внутрішні зали палацу радянські будівельники, переобладнали його в туберкульозну лікарню. Значну частину залів вони розділили перегородками на окремі лікарняні палати. Але сталося це вже в 60-х роках ХХ століття. А до приходу в Галичину радянської влади замок поперемінно належав відомим польським родинам: Конєцпольським, Собеським, Потоцьким, Жевуським, Сангушкам. Всі вони, так чи інакше вплинули на його розвиток і історію, особливо відомий польський магнат Вацлав Жевуський, який володів Підгорецьким замком з 1720 року і перетворив його на величезний розкішний музей. Саме Вацлав побудував неподалік від палацу заїжджий двір, який повністю зберігся до наших днів.
Заїжджий двір
Палац вражав багатством оздоблення та пишністю залів. У ньому часто відбувалися помпезні прийоми, торжества і військові паради, не гірше ніж в “кіношному” Луврі. Не раз в Підгорецькому замку бували європейські монархи: польські королі Владислав IV і Ян ІІІ Собеський, австрійський цісар Франц-Йосиф, німецький кайзер Вільгельм.
Але все це залишилося в минулому …
Підгорецький замок. Вигляд Із космосу
Починаючи з 1787 року, коли власником Підгірців став Северин Жевуський, замок помалу руйнувався і занепадав. Останнім власником замку, до 1939 року, був князь Сангушко, який містив в ньому приватний музей. З приходом радянської влади в Галичину в 1940 році в Підгорецькому замку був створений державний музей, зборів якого під час окупації розграбували фашисти. У повоєнний час роботу музею відновили, але незабаром знову закрили. Замок передали Міністерству охорони здоров’я, після чого в ньому створили туберкульозну лікарню.
Зараз в Підгорецькому замку не залишилося практично нічого від його колишніх багатств. Щось зруйнувалося, щось вкрали, а щось згоріло в пожежі 1956. Хоча говорять, що велика частина творів мистецтва, які були в палаці, зберігається в фондах Львівської картинної галереї і можливо повернеться в Підгірці після того, як замок відреставрують і перетворять в “супермузей”. Але нинішня влада щось не дуже поспішає з таким перетворенням. Ось і стоїть один з найкращих палацово-замкових комплексів України закритий для відвідувачів і потроху продовжує руйнуватися.
Складовими частинами архітектурного ансамблю Підгорецького замку є заїжджий двір (XVIII ст.), костьол (XVIII ст.) і парк.
Заїзджій двір та Воздвиженский костьол
Одноповерховий бароковий заїжджий двір був побудований для панської прислуги, але одночасно він виконував функції заїжджого двору з готелем і корчмами. Це одне з небагатьох споруд такого типу, що збереглися в Україні до нашого часу.
Навпаки замкової брами (на відстані 300 метрів від них) в 1788 році на кошти Вацлава Жевуського за проектом архітектора Романуса був побудований костел Воздвиження. Ця споруда в стилі бароко підкреслює величність палацового комплексу. Хоча у автора цих рядків відразу склалося спотворене враження про розміри костьолу – мені він здався значно менше, ніж є насправді. А в дійсності це об’ємна, переобтяжена скульптурними прикрасами ротонда з внутрішнім діаметром 12 метрів і висотою близько 30 метрів. Портик головного фасаду костелу має чотирнадцять колон. Його вінчають вісім скульптурних фігур святих (автори скульптур С.Фесінгер і Леблас), виконаних з білого каменю.
Парк, що оточує замок з усіх боків, належить до пам’яток садово-паркового мистецтва державного значення і є найстарішим в Україні. Він був закладений в XVII столітті. Побудували парк в “італійському” стилі. Він був справжнім шедевром паркової архітектури.
У свій час Підгорецький парк справляв величезне враження на відвідувачів. Зараз цей чи не єдиний “італійський” парк в Україні, як і замок, знаходиться в запустінні і більше нагадує похмурий химерний ліс, який з успіхом міг би виконувати роль декорації для містичного фільму (на кшталт “Сонної лощини” з Джонні Деппом).
Зараз цей чи не єдиний італійський парк в Україні, як і замок, знаходиться в запустінні і більше нагадує похмурий химерний ліс, який з успіхом міг би виконувати роль декорації для містичного фільму (на кшталт Сонної лощини з Джонні Деппом).
Благовіщенська церква Василіанського монастиря
Крім комплексу замку, в Підгірцях заслуговує увагу Василіанський монастир, захований в густому лісі наліво від дороги Золочів-Підгірці; розташоване поруч з ним городище літописного міста Пліснеськ (VII-ХІІІ ст.), зруйнованого татаро-монголами, а також старовинний цвинтар поруч з купою попелу, що залишилася на місці пам’ятника дерев’яної архітектури – Михайлівської церкви (XVIII ст. – 2005 рік).
Повна назва Василіанського монастиря (до речі, на Львівщині що ні монастир – то Василіанський) – Благовіщенський монастир чину Святого Василія Великого. Побудували його в 1706-1750 рр. на місці давньоруського монастиря, зруйнованого в 1241 році татаро-монголами. Монастир розташований на значній за площею території в глибокій затишній улоговині, поросла густим лісом (ніколи сам не знайшов би), і складається з трьох частин: церкви, будинки келій і дзвіниці. Для істориків велику цінність становить “Літопис Підгорецького монастиря”, яка велася з 1662 по 1699 рр., А для туристів цікавішим елементом монастиря швидше є старовинний сонячний годинник, розміщений на південному фасаді церкви. Монастир в радянські часи був філією туберкульозної лікарні, лише в 1991 році він був переданий монахам-василіанам, які за короткий термін повністю відновили святиню. Зараз монастир відвідують тисячі віруючих.
Зараз монастир відвідують тисячі віруючих.
Фото і текст Романа Маленкова
