Польща. Крампна (Кремпна) Krempna

Майже на межі Підкарпатського та Малопольського воєводств, в горах, кілометрів за 110 від українського кордону, лежить село Крампна Krempna. В минулому це було українське село, в якому тотальну більшість складали лемки. У 1939 році із 75 мешканців Крампни 620 були українці лемки, 5 – євреї, і 125 – поляки, які жили на окремому хуторі – Гута Крампська.

Назва села походить від слова крам – товар. Колись тут був базар, при дорозі із Ряшева та Кросно на Бардіїв. Купці розкладали тут свій крам. Потім з’явилося невеличке поселення, яке із часом розрослося. У селі добували камінь, і воно перетворилося на один із головних осередків каменярства. Тут виготовляли надгробки, прилорожні хрести, жорна та інші кам’яні вироби.

У 1945 році більшість українців із  Крампної переселили на Донбас, а у 1947 році решту лемків депортували на Понімецькі землі Польщі.

Головною пам’яткою Крампної є збудована у 1778 році церква Козьми і Даміана. Це типовий лемківський храм, який звели греко-католицьким.

Церква Козьми і Даміана була побудована в 1778–1782 роках на місці попередньої, яка стояла 275 років, із використанням матеріалів давнього храму. Структурні особливості будівлі дозволяють припустити, що вона була побудована в 17 столітті або на рубежі 16 та 17 століть. Незважаючи на те, що майже все село було спалене, воно вижило під час Першої світової війни. У 1924 році в Самборі придбали три дзвони, а дахи покрили листовим металом. У 1930 році храм зазнав чергового ремонту. Після депортації лемків у 1947 році храм передали Державному казначейству. У 1956–1962 рр. він спільно використовувався греко-католиками (яких було всього 4) та римо-католиками, а в 1962–71 рр. був закритий.

Після ремонту 1972 року церкву було відновлено. У 1971–2004 роках вона служила парафіяльною церквою римо-католицької парафії св. Максиміліана Кольбе в Крампні. Після будівництва нової церкви в 2004 році вона втратила функцію парафіяльної церкви. Церква була ретельно відремонтована, а обладнання було консервовано у 2007-2013 роках.

Текст та фото Романа Маленкова. При написанні використано польську Вікіпедію.