А чи знає хтось з вас, чим знамениті Райківці, що близ Фельштина на Хмельниччині ? Чи відомо вам, що ще у ХІХ ст. тут існував замок, і в ньому проводив окультні досліди один з найвідоміших шахраїв та авантюристів XVIII ст. граф Каліостро, або, якщо завгодно, Джузепе Бальзамо, за дійсним ім’ям. Щоправда, замку вже нема, його було повністю зруйновано. А от чи знаєте, чому? А чи знаєте, що один з власників Райківець, Тадеуш Грабянка, який до речі тут і народився, був відомим масоном, ілюмінатом та містиком, засновником багатьох масонських лож та спілок у Європі, і навіть окультних академій. Ні? Ну то слухайте (вірніше, читайте).
Після володіння фельштинським ключем, до я кого належали й Райківці, Гербуртами та Калиновськими, село (разом із замком) у другій половині 18 ст. перейшло у володіння Грабянків (через посаг). 1740 року в сім’ї летичівського підчашого Юзефа Каетана Граб’янки та Маріанни з Калиновських народився син Тадеуш. Завдяки старанням матері, він отримав гарну освіту при дворі польського екс-короля Станіслава Лещинського, а навчаючись в Парижі, вперше познайомився з масонами та діяльністю окультистів. Після смерті батька 1759 року повернувся на батьківщину, де успадкував значні маєтки – резиденції у Остапківцях, Райківцях, Сутківцях, та ще 14 сіл і будинки у Львові та Кам’янці.
Згодом захоплення масонством, окультними науками, езотерікою, містікою тощо тощо тощо переросло в ідею щодо переустрою світу – створення «Республіки Світла». Для цього треба багато золота, вічна молодість та безсмертя, що міг дати лише «філософський камінь». Тадеуш Граб’янка веде знайомство з найвідомішими масонами Європи, з якими він не лише спілкується на цікаві теми, а й бере активну участь у заснуванні товариств, союзів. Так, у Варшаві разом з графом Августом Мошинським ним заснована Академія таємних наук. В Берліні знайомство з Антуаном-Жозефом Пернеті, колишнім ченцем, а потім алхіміком, що займався пошуками філософського каменю, призвело до заснування масонсько-теософічної секти. Більш того, до масонського вчення були залучені родичі, у засновану ложу входили навіть жінки та діти – дружина, її сестра Текля з чоловіком Яном Амором Тарновським, донька Анна.
1775 року у Райковецький та Сутківецький замки до Тадеуша Граб’янки приїздять граф Каліостро та берлінський масон Бруморе, вони разом в замку працювали над алхімічними дослідами, намагались отримати золото. Разом вони також працюють і над проектом «Республіки Світла». Ну як працюють… Для пройдисвіта Бальзамо це було лише як спосіб чистити кишені Граб’янки. Між ними тісні зв’язки підтримуються аж до 1790-х.
1785 року в Авіньоні Грабянка засновує Academie des Sages та обирається магістром ложі під титулом «Король Нового Ізраїлю», потім сприяє заснуванню нових лож в Лондоні та Італії. В серпні 1805 року він переїздить до Петербурга, де й далі проповідує своє вчення у «Товаристві Граб’янки». Проте у 1807 році Тадеуш Грабянка був заарештований, а через півроку він помирає у Петропавлівській фортеці.
Нащадки Тадеуша вирішили не залишати собі весь спадок. Резиденцію перенесли в Остапківці (далі володів син Еразм), а Райківці з ближніми селами продали Мстиславу Скібневському. Саме йому приписують знищення замку, який, ймовірно, був ще від Гербуртів. Згадки про масонство, алхімію та таємничі експерименти були новому власнику не до вподоби, тому він наказав зруйнувати замок вщент, щоб не залишилось і камінчика.
1847 року дочка Мстислава Скібнєвського Марія одружується з паном Радловським, а Райківці з найближчими землями був як посаг. І хоча Радловський сам жив у Проскурові, де керував об’єднаним повітовим банком, Марія залишалась у селі, мала три фільварки і понад 5 тис. десятин землі. В 1905 році Радловський збудував у Райківцях спиртзавод, продукція якого була відомою за кордоном (у радянські часи на території заводу створили виправну колонію). Радловські були останніми власниками села, аж до подій 1917 року, коли виїхали з Поділля.
З тих часів залишився у Райківцях лише чудовий парк з цінними та рідкісними породами дерев. Парк незахащений, має багато галявин, два ставки, добре доглядається та вважається одним з кращих ландшафтних парків Хмельниччини. На його території росте одне з настаріших тюльпанових дерев в Україні, висотою до 25 метрів. 1991 року Райковецькому парку надано статус парка-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення (площа 5,6 га).
Текст та фото Ігоря Дорожка.
