При обстежені старого цвинтаря в селі Остапківці, що на Хмельниччині, представники команди «Україна Інкогніта» зробили сенсаційне відкриття.
- Цвинтар в Остапківцях
Село Остапківці відоме від XIV століття. Вже в XVІ ст. це було чимале містечко з замком, ринком та іншими необхідними атрибутами. Наприкінці XVІІІ століття замок перебудували на палац, який став головною резиденцією знаменитого містика та ілюміната Тадея Грабянки, який на честь цього села взяв псевдонім «граф Остап». Довгий час навіть вважалося, що Грабянка та знаменитий маг і чаклун граф Каліостро – одна й та сама особа!
- Остапківці. Цвинтарна капличка
Виходячи із сказаного команда «Україна Інкогніта» сподівалася, що на старому цвинтарі цього села поталанить знайти чимало цікавих надгробків ХІХ і, чому б і ні, XVІІІ століть. На жаль найдавніший хрест, який поталанило тут знайти, датувався лише кінцем 1880-х років. Вірогідно десь у цьому селі мав би бути ще й старіший некрополь. Останнє ще потрібно з’ясувати.
- Хрест кінця ХІХ ст.
Попри сказане Остапківецьке кладовище, все ж зробило команді щедрий подарунок. Та ще й який! І там де це зовсім не очікувалося.
На ділянці яка датувалася тридцятими роками ХХ ст. вдалося зробити досить цікаве відкриття.
Для сільських некрополів на східному березі Збруча «портретні» скульптурні надгробки величезна рідкість. Власне й на «західному» березі річки-кордону скульптурні зображення небіжчиків для сільських цвинтарів теж явище нечасте. Але там маємо хоч пояснення – тут бачимо запозичення із міських чи аристократичних пам’ятників часів ясновельможного цісаря чи міжвоєнної Польщі. А от для сходу України таке явище – унікальне.
- Могила батька та сина може бути свідченням Голодомору.
В Остапківцях поталанило знайти одразу три портретних надгробки. Всі вони датуються 1930-ми роками. Найбільш цікаве – скульптура батька та сина. На жаль епітафія знищена часом і зрозуміти чому тут бачимо подвійне зображення (відповідно й подвійне поховання) – неможливо. Не виключено що тут маємо жертв Голодомору. Принаймні сусідній «портретний» надгробок на могилі Явдохи Афанасіївни, яка померла у вересні 1933 р. цілком може бути пов’язаний із цією трагедією. Особливо враховуючи, що вона померла досить молодою, у віці 35 років.
- Поховання молодої жінки. 1933 р.
Однак інший, теж жіночий, надгробок датовано 1939 р.
- Поховання 1939 р.
Кожна із скульптур є цікавим та унікальним зразком наївного народного мистецтва.
По стилю зрозуміло, що це робив якийсь місцевий майстер-самоук. Ким він був команда «Україна Інкогніта» збирається ще встановити. Можливо старожили ще пам’ятають.
