Чигирин

Це місто, що фактично було першою столицею України, нині активно перетворюють на один із головних туристичних осередків Черкащини.

Перша письмова згадка про Чигирин датується 1582 роком – в цьому році місту надали Магдебурзьке право. А через сім років, за наказом короля Сигізмунда ІІІ в Чигирині, на високому пісковиковому пагорбі (нині Замкова гора) збудували замок.

Чигирин

Пам'ятник на честь визвольної війни 1648-1654 рр. стоїть на Замковій горі

Положення Чигирина на Чорному (татарському) шляху зумовило його важливе стратегічне значення для польської держави – на кордоні із Диким Полем Чигирин став найважливішим форпостом Польщі на початку XVII століття. Великий дерев’яний замок на скелі над Тясмином нібито перешкоджав руху татар на північ. Але він не мав реальної можливості вистояти проти артилерії, хіба що витримати нетривалу облогу кінноти. Головним завданням Чигиринського замку було перепиняти вільні зносини Київщини із Запоріжжям.

У 30-ті роки XVII століття замок у Чигирині зазнав кардинальної перебудови. Він перетворився на неприступну фортецю з трьома рядами мурів та глибокими наповненими водою ровами.

У 1648 році почалася Національно-визвольна війна. Того ж року Богдан Хмельницький обрав Чигирин гетьманською столицею. І це була перша столиця фактично незалежної України, бо раніше подібного державного утворення не існувало. Почалося стрімке зростання кількості населення міста. Фортеця перестала вміщувати мешканців. Таким чином виникло Нижнє місто – укріплене валами передмістя Чигирина, яке згодом трансформувалося у міське ядро.

музей археології

музей археології

Музей археології

В часи Хмельницького Чигиринський замок знову перебудували. Його укріпили бастіонами й равелінами. Замок став одним із найміцніших і найдосконаліших на території України.

За часів Хмельницького Чигирин був одним із найбільших міст України. Тут мешкало понад 50 тисяч осіб, розміщувалися державна і військова адміністрації, стояла гетьманська резиденція та палац. Після смерті Богдана цей двір служив резиденцією для наступних гетьманів – Івана Виговського, Юрія Хмельницького та Петра Дорошенка. Але у 1678 році резиденція, як і увесь Чигирин, була зруйнована турецько-татарською армією.

В часи Хмельницького битви обминули Чигирин стороною. Він розвивався і процвітав. Але після смерті гетьмана почалася Руїна. У 1666 році гетьманом обрали Петра Дорошенка, а через рік Польща і Московія підписали Андрусівську мирну угоду – трагічний для України документ, який розділив її на дві частини – Лівобережжя і Правобережжя. Наказним гетьманом Лівобережжя Дорошенко залишив Дем’яна Многогрішного. У 1672 році, за підтримки московської влади, козацькі старшини змовились проти Многогрішного, скинули його із гетьманства й заслали до Сибіру. Новим гетьманом Лівобережжя обрали керівника змовників – Івана Самойловича.

Бастіон Дорошенка

Бастіон Дорошенка

Бастіон Дорошенка

Бастіон Дорошенка

Бастіон Дорошенка

Дорошенко боровся і проти Речі Посполитої, і проти Московського царства. У 1669 році він підписав союзну угоду із Туреччиною і розпочав війну з поляками. 1672-го року козацько-турецько-татарське військо захопило Кам’янець та обложило Львів. Поляки змушені були підписати Бучацьку мирну угоду, відповідно до якої вони відмовлялися від претензій на Правобережну Україну. Але відразу ці претензії засвідчила Москва. У 1674 році російське військо Ромодановського та козаки Самойловича оточили столицю Дорошенка – Чигирин. Після двотижневої облоги вони відступили на Лівий берег, адже Дорошенко отримав військову допомогу від турків. Але через два роки облога повторилася і 2-тисячний загін Дорошенка капітулював перед 30-тисячною армією Ромодановського і Самойловича. Після цього Чигирин перестав бути столицею. Офіційно її повноваження перейшли до Батурина. Туреччина не відступилась від «своїх» земель. У 1677 році турецька армія здійснила перший похід на Київщину. Вона не змогла взяти Чигирин і відступила.

У липні 1678 року 100-тисячна турецька армія знову обступила Чигирин. Обороною міста керував шотландський інженер-фортифікатор Патрік Гордон. Цей московський найманець залишив після себе безцінні описи та плани Чигиринського замку, а також хронологію облоги міста.

Будинок Рад

Будинок Рад

Будинок Рад

Будинок Рад

Почалася облога 8 липня. Турки вели безперервний гарматний обстріл. До міських укріплень прокопувались апроші – спеціальні захищені щитами траншеї. Під стіни закладались міни, а рови завалювались хмизом. Турки дістались середнього бастіону, зробили пролом в стіні й пішли на штурм. Сталося це 11 серпня. Захисники міста підпалили порохові склади й висадили замок у повітря. Чигирин перестав існувати. На честь захисників міста на Замковій горі зараз стоїть кам’яний хрест.

Чигиринский монастырь

Троїцький монастир на малюнку Тараса Шевченка. ІЗБОРНИК

Слід згадати про Троїцький монастир, який стояв на околиці міста до 1933 року. Заснували його у 1617 році, як чоловічий, але у 1735 році монастир став жіночим. Після неодноразових руйнувань обитель набула кінцевих рис, які зафіксував для нас пензель Тараса Шевченка на акварелі «Чигиринський жіночий монастир». Отже, тут було три церкви, корпуси келій та господарські будівлі. В радянські часи храми було зруйновано, а келійні корпуси зробили багатоквартирними будинками. Зараз монастир відбудовується.

Присутні місця

Присутні місця

Присутні місця

Будинок Присутніх місць - музей Богдана Хмельницького

У 1793 році в Чигирин вдихнули нове життя – місто зробили повітовим центром. Але нині й від того Чигирина лишилось небагато – реконструйований будинок Присутніх місць, в якому Музей Богдана Хмельницького, будинок Археологічного Музею (доречі, на подвір’ї музею стоїть величезний пам’ятник Леніну, що раніше «прикрашав» центральну площу міста) і ще декілька старовинних споруд.

В радянські часи головною (і чи не єдиною) пам’яткою Чигирина була Замкова гора із спорудженим на ній 18-метровим пам’ятником Богдану Хмельницькому. Нечисленні туристи піднімались на вершину, щоб помилуватись прекрасними краєвидами Чигирина і долини Тясмина. У 1989-1992 роках на горі, під час археологічних розкопок, було знайдено фундамент одного із бастіонів фортеці. За кресленнями Патріка Гордона, які були виконані в масштабі (обміри фундаменту це довели), споруду ідентифікували як бастіон Дорошенка. Колектив архітекторів розробив проект, за яким проведено точну реконструкцію цього фрагменту замку. І тепер Замкову гору прикрашає велична фортифікаційна споруда.

Петропавлівська церква Петропавлівська церква

Петропавлівська церква

У 2004 році Уряд України постановив відтворити резиденцію Богдана Хмельницького у Чигирині. Зважаючи на дуже фрагментарні описи резиденції й відсутність будь-яких зображень та креслень, це було не відтворення, а фактично створення нового історико-архітектурного комплексу. Зараз будівництво комплексу практично завершили. Багато фахівців вважають цю реконструкцію просто бутафорією, хоча офіційно реконструкція здійснювалась у відповідності до архівних документів.

Гетьманська резиденція в Чигирині відбудовувалася згідно із архітектурними особливостями українського бароко XVII століття. В резиденцію входять палац гетьмана, будинок батьків Хмельницького, військова канцелярія та скарбниця. А неподалік від резиденції, на терасі відбудували церкву Петра і Павла – фундамент цією споруди було знайдено кількома роками раніше.

Як би там не було, але в Чигирині починалась українська державність, це місто козацької слави, і нехай хоч реконструкції, але нагадуватимуть про бурхливу історію першої столиці.

Текст та фото Романа Маленкова (чорновий текст для путівника Черкащиною видавництва "Грані-Т")

Чигирин на малюнку Наполеона Орди

Резиденція

Резиденція

Резиденція

Резиденція

Резиденція

Резиденція

49.068918, 32.673134 Дивитись на карті: Google Maps