Це мабуть найефектніша будівля вулиці Воровського. Схожа на палац, але дуже велика щоб бути ним. Нині тут бізнес-центр „Ренесанс”, а колись це було Перше комерційне училище. А ще це був фактично перший корпус Київського політехнічного інституту.
Виникнення комерційного училища у Києві було зумовлене досить жорстким відношенням до єврейських дітей у ВУЗах імперії, адже існував певний норматив, поверх якого заборонялося приймати євреїв у студенти. Багаті єврейські купці мали величезне бажання і не менші кошти щоб відправити дітей у науку, але не мали можливості, бо приймали їх до ВУЗів у дуже обмеженій кількості. Менш жорсткі обмеження накладались на середні спеціальні учбові заклади, зокрема комерційні училища. Тому виникла ідея створення кількох таких за закладів у Києві.
Під будівництво Першого комерційного училища була виділена ділянка на Бульварно-Кудрявській вулиці (нині Воровського). Воно завершилося у 1898 році. Кошти на будівництво виділили багаті київські купці Лев та Лазар Бродські (представники єврейського роду, який володів понад десятком цукрових заводів), крім того на сюди пішли кошти зібрані киянами на зведення тріумфальної арки. Проект будівлі розробив керівник Міського Кредитного Товариства, архітектор Георгій Шлейфер, а здійснювалось будівництво конторою Льва Гінзбурга. Будинок звели двоповерховим.
Будівля Першого комерційного училища була і двох-, і трьох-, і чотирьохповерховою
Статут училища розробив Микола Чоколов (багатий фабрикант на честь якого названо район у Києві – Чоколовка). За статутом утримання училища було покладене на Київське купецьке зібрання, яке, в свою чергу, поставило вимогу забезпечувати бюджет закладу коштом учнів (точніше їх батьків). Перше комерційне училище стало фактично повністю єврейським. Тут навіть викладалися основи іудейської релігії.
Але перший рік у приміщеннях училища вчилися не майбутні комерсанти, а студенти Київського політехнічного інституту. Справа в тому, що інститут організували, ще до того, як завершилося будівництво його корпусів, а брати Бродські запропонували проводити навчання у будівлі свіжезведеного училища.
Комерсанти вселились у будівлю, у 1899 році. У 1902-му тут вже навчалося 560 учнів. До їхніх послуг були 14 класів на першому поверсі, лабораторії, навчальні кабінети, креслярня, бібліотека, спортзал, медичний кабінет тощо. На другому поверсі містилася зала для зібрань та службові приміщення. Персонал училища мешкав у бічній прибудові.
У 1908 році на базі Першого комерційного училища було створено Київський комерційний інститут, а в 20-ті роки (вже при радянській владі) тут відкрили економічну школу. Тоді ж, за проектом архітектора Павла Альошина, було надбудовано спочатку третій поверх будівлі, а потім і четвертий.
В 30-ті роки в будинку комерційного училища відкрили кооперативний технікум. Цей заклад працював до ВВВ, під час якої будівля дуже постраждала – прогоріли і впали всі перекриття, залишилися лише стіни.
В повоєнний період будинок Першого комерційного училища від реставрували. В ньому розмістилася поліграфічна фабрика „Жовтень”. Ну а нині тут бізнес-центр.
Текст та фото Романа Маленкова
