Боюся, що в найближчим часом для того, щоб побачити автентичну дерев’яну церкву 17-18 століття ми будемо змушені навідуватися до скансенів або їхати до сусідньої Польщі. Дев’ять з десяти побачених нами цього року дерев’яних церков оббиті різноколірною вагонкою і нагадують, скоріше, технічні вагончики на будовах, а не храми.
Але мова зараз не про це.
Селець – село на межі Дрогобицького та Самбірського районів. Там розташована Богородицька церква – пам’ятка архітектури національного значення 17 століття.
Церква вже багато років закинута, відключено опалення та електроенергія. Все навколо поросло кропивою. Могили на навколишньому цвинтарі зовсім недоглянуті, хоча є відносно недавні (40-50 років) поховання, тож, певно ще живі діти похованих.
Натомість за кілька сотень метрів від вмираючого церкви зведена нова. Чому мешканці покинули старий історичний храм і звели «новобуд» з’ясувати не вдалося. Але, знаючи любов місцевих до «вагонки», зовсім не здивуюся такій ситуації. «Прикрасити» пластиком пам’ятку національного значення не вийшло, тож вирішили стару церкву покинути та збудувати нову церкву. Либонь, перед сусідами тепер не соромно: теж все «красиве та блискуче», а не якийсь доісторичний дерев’яний мотлох.
Текст Андрія Кобилянського, фото Романа Маленкова та Андрія Кобилянського
