Розташування: Херсонська область, Чаплинський район
Площа: 33307,6 га
Підпорядкування: Українська академія аграрних наук
Поштова адреса: 75230, Херсонська область, Чаплинський район, смт. Асканія-Нова, вул. Фрунзе, 13
Тел/факс: (380-5538) 6-12-32
E-mail: askania-zap@mail.ru, bp_askania-nova@chap.hs.ukrtel.net
Просмотреть Асканія-Нова на карте большего размера
Серед заповідних об’єктів України біосферний заповідник “Асканія-Нова” займає особливе місце, так як історія заповідання його території нараховує близько 110 років.
З кінця ХІХ ст. Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн в економії “Асканія-Нова” серед пасовищ почав створювати захисні ділянки. Перші його спроби (1883, 1888 роки) 
виявилися невдалими, оскільки відведені під заповідання землі потрапляли у смугу доріг Чумацького шляху, що на той час проходили через Асканію-Нова. У 1898 році Ф. Фальц-Фейн закладає нову заповідну ділянку площею 520 десятин. Саме вона стала праядром нинішнього біосферного заповідника, столітній ювілей якого відзначався в 1998 році.
З 1 квітня 1919 року Декретом Ради Народних Комісарів УРСР “Асканія-Нова” була проголошена Народним заповідним парком, в лютому 1921 р. на цих землях створюється перший державний степовий заповідник “Чаплі”. У грудні 1984 р. заповідник на VIII сесії Бюро Міжнародної координаційної ради з програми ЮНЕСКО “Людина та біосфера” був включений до міжнародної мережі біосферних резерватів (Сертифікат ЮНЕСКО від 15 лютого 1985 р.). Указом Президента України від 26 листопада 1993 № 563 йому надано статус біосферного заповідника, а постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 1994 р. № 213 визначено сучасну назву – “Біосферний заповідний “Асканія-Нова” імені Ф.Е. Фальц-Фейна”.
На сьогодні “Асканія-Нова” це природоохоронна науково-дослідна установа 
загальнодержавного і міжнародного значення, перед якою стоять завдання збереження генофонду та природних біотопів типчаково-ковилового степу, вивчення динаміки природної та трансформованої степових екосистем; збереження, вивчення, відтворення і поповнення в штучних умовах колекцій видів дерев, чагарників та квітково-декоративних рослин, особливо рідкісних та зникаючих; збереження, збагачення та вивчення генофонду тварин з колекції зоологічного парку, розробка технологій їх утримання та розведення, ренатуралізації аборигенних видів.
У заповіднику працюють 286 осіб, з них у науковому підрозділі 38, у службі охорони 40 осіб.
Загальна площа заповідника становить 33307,6 га. Згідно з функціональним зонуванням його території, площа заповідної зони становить 11054 га, буферної зона – 6895,6 га, зони антропогенних ландшафтів – 15358,0 га. До його землекористування входять: цілинний степ і перелоги (11054,0 га), дендрологічний парк (196,6 га) та зоопарк (61,6 га). Решта території – суходільні та поливні землі господарств Інституту тваринництва степових районів “Асканія-Нова”, фермерські господарства і населені пункти.
За фізико-географічним районуванням територія заповідника “Асканія-Нова” відноситься до Причорноморсько-Приазовського південностепового краю південно-степової підзони Степової зони. За схемою геоботанічного районування рослинність заповідника репрезентує Чаплинсько-Якимівсько-Приазовський округ Приазовсько-Чорноморської степової підпровінції Причорноморської (Понтичної) степової провінції Європейсько-Азіатської степової області.
Клімат території помірно континентальний із жарким посушливим літом та м’якою нестійкою зимою. Середньорічна температура повітря становить +9,5оС (мінімум – -32оС, максимум – +40,3оС). Середньорічна сума опадів – майже 400 мм з мінімумом 164 мм (1943 рік) та максимумом 703 мм (1997 рік). Рівнинний рельєф сприяє швидкому поширенню як холодних, так і теплих повітряних мас.
Основні території цілинного степу розташовані в центрі сухої безстічної рівнини, де зовсім немає природних водотоків. Лише навесні після танення снігу та під час сильних дощів у вибалках утворюються тимчасові струмки, які несуть воду до подових блюдець.
Особливістю околиць “Асканії-Нова” є глибоке залягання підземних вод. Перший водоносний горизонт знаходиться на глибині від 18 до 30 м, наступний (артезіанський) – у понтичних пористих вапняках на глибині 45 м і більше. За жорстких посушливих кліматичних умов, сезонного розвитку рослинності на лесах, своєрідного впливу степової фауни сформувались південні чорноземи й темно-каштанові ґрунти, які є найпоширенішими на суходолах. У подових западинах трапляються глейосолоді та інші варіанти лучних ґрунтів.
Заповідник забезпечує збереження єдиної в Європі ділянки типчаково-ковилового степу з переважаючою рослинністю дернових злаків. Ценотична різноманітність представлена: степами, у яких відмічено 152 асоціації, що входять до 11 формацій, солончаками – відповідно 15 асоціацій і 14 формацій, луками – 40 і 12, прибережно-водною і водною рослинністю – 4 і 4, болотами – 2 і 2, чагарниками – 2 і 2. Структуру рослинності складають справжні, лучні і чагарникові степи, справжні, остепнені і болотисті луки. До Зеленої книги України занесено 1 чагарникову і 3 степові асоціації. Флора заповідника нараховує 1316 видів судинних рослин (із них у заповідному степу – 515 видів), мохоподібних – 57, лишайників – 55, водоростей – 285, а грибів – 388 видів.
Загальна кількість видів природної фауни у заповіднику становить 1873 види, з них 67 видів ссавців, 272 – птахів, 5 – плазунів, 4 – земноводних, 8 – риб, 14 – молюсків, 1109 – комах, 9 – багатоніжок, 186 – павукоподібних, 10 – ракоподібних.
До Червоної книги України віднесено 30 видів флори, з них 4 види лишайників, 4 – мікобіоти та 73 види фауни, до Європейського червоного списку – 12 видів флори і 16 – фауни, до списків видів, що охороняються Бернською конвенцією – 203 види фауни і 3 – флори.
Особливо велике значення має територія заповідника для збереження мігруючих видів птахів. Щорічно тут збираються величезні зграї сірих журавлів (9-15 тис.особин), сірих (5-10 тис.) і білолобих гусей (20-500 тис.), десятки тисяч крижнів і інших видів.
Сучасний дендрологічний парк складається з двох частин: старої, закладеної у 1885-1902 роках та нової – з насадженнями 20-30-річного віку. Колекційний фонд дендропарку становить 1647 видів, форм і сортів деревних та квітково-декоративних рослин з 56 родин (з них 1087 інтродукованих видів). Тут культивується майже 90 видів реліктових, рідкісних та зникаючих рослин, з них 68 занесено до Червоної книги України, 3 – перебувають під міжнародною охороною.
Зоопарк “Асканія-Нова” (акліматизаційний зоопарк тут було засновано ще у 1874 році) за масштабами утримання тварин у напіввільних умовах, технологіями 
акліматизації, реакліматизації немає рівних собі серед країн СНД і є одним з найкращий у світі. Його спеціалізація – розведення і вивчення біології копитних тварин степів, саван, пустель і гірських районів, навколоводних птахів та рідкісних птахів степової зони. У зоопарку утримуються 114 видів тварин, у тому числі 15 аборигенних і 99 екзотичних, серед яких багато рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення. Деякі з цих видів – журавель степовий та сірий, орел степовий та огар розмножуються в умовах зоопарку.
Біосферний заповідник “Асканія-Нова” – найбільший еколого-освітній центр на півдні України. Щорічно його відвідують близько 68 тис. осіб. Крім відвідання дендропарку і зоопарку відвідувачам пропонуються екскурсії по спеціальних маршрутах та екологічних стежках, прокладених територією біосферного заповідника.
Відвідувачі можуть зупинитися у готелі “Канна” (40 місць), кемпінгу “Фортуна” (45 місць), готелі агрофірми “Асканія-Нова” (50 місць), а також у приватному секторі.
Підготовлено за підтримки та на основі матеріалів Державної служби заповідної справи України
