Євреї з’явилися у Білій Церкві ще у 16 столітті. Це були переважно дрібні торгівці. У 1648 році значна частина єврейської громади міста була винищена або вигнана козаками Хмельницького.
У 18 столітті євреїв у Білій Церкві було небагато. Заселенню міста євреями заважали постійні війни й військові сутички, в яких приймали участь козаки, поляки, татари, турки, москалі й, нарешті, гайдамаки. Майже кожна війна супроводжувалась єврейськими погромами. Спокійне життя для євреїв принесли нові власники міста – Браницькі. Вони підписали угоду з єврейською громадою, згідно з якою у Білу Церкву запрошувались єврейські торгівці та ремісники. Сталося це 1806 році.
Центром єврейського життя Білої Церкви стала Торгова площа, в центрі якої Браницькі вибудували великі Торгові ряди на 85 крамниць. Навколо Торгової площі у 19 та на початку 20 століть виросло ціле єврейське місто.
Браницькі здавали Торгові ряди в оренду. Орендували вони і землі навколо Торгової площі та на ближчих вулицях. Крім того з єврейською громадою власники міста вели фінансові справи (й зовсім не дріб’язкові). Єврейська громада Білої Церкви зростала. На кінець 19 століття в місті мешкало 18720 євреїв (52,9% від усього населення міста). А на початку 20 століття кількість євреїв ще збільшилась. А ось потім почався зворотній процес: Громадянська війна – погроми, Велика Вітчизняна – тотальне знищення.
У 1941 році дуже незначна частина євреїв встигла евакуюватись. Майже відразу після окупації почалися розстріли. Наймасовішою була страта, під час якої розстріляли 4500 євреїв.
У 1989 році в Білій Церкві мешкало 3823 єврея. А згідно із переписом 2001 року у місті мешкало лише 150 !!! євреїв. Але спадок євреї залишили Білій Церкві досить значний: це і будівлі синагог, і житлові будинки, і крамниці, і школи, і лікарні. До 1941 року єврейське містечко було значно багатшим на архітектуру, і гармонічнішим, але нещадні бомбардування міста у 1941 році позбавили Білу Церкву більшої частини будівель. Зараз я пропоную поглянути на єврейську архітектуру Торгової площі та її околиць, хоча це далеко не все, з того, що євреї залишили місту.
Хоральна синагога
Розпочнемо свою фотоекскурсію із синагог. У 19 та на початку 20 століття їх навколо Торгової площі було розташовано до десятка. Скільки будівель збереглося – достеменно невідомо. За даними Інституту Іудаїки тут стоять три колишні синагоги. Дві з них на вулиці Театральній. Ще до 1922 року ця вулиця називалася Синагогальна, адже тут стояла найбільша синагога міста – хоральна.
За своїм значенням хоральну синагогу можна порівняти із християнським кафедральним собором. Хоральні синагоги могли дозволити собі лише найбагатші єврейські громади, серед яких була і білоцерківська. Будували храм в кінці 19 на початку 20 століть. Цю велику споруду звели у стилі еклектики. В радянські часи синагогу закрили. Пізніше її приміщення перебудували, розділивши на навчальні класи. Нині тут корпус технолого-економічного коледжу.
Купецька синагога
Метрів за 25 від хоральної стоїть колишня купецька синагога. Будувалась вона майже одночасно із хоральною в тому ж стилі еклектики, але з іншими деталізацією та декором. В радянські часи її добудували. Хоча, що саме надбудували – із зовнішнього вигляду чітко сказати не можна. Крім того, в будівлі замурували і перепрорізали частину вікон. Нині тут теж корпус технолого-економічного коледжу.
Реміснича синагога
Третя синагога – реміснича. Розташована ця будівля на вулиці Спартаківській (принаймні, про це каже Асоціація єврейських організацій і общин України). Будівля зведена на початку 20 століття в цегляному стилі. Нині в ній розташоване ательє.
Я не дам 100%, що ця будівля дійсно була раніше синагогою. В переліку архітектурних пам’яток Білої Церкви цієї будівлі немає. Але зовнішні ознаки (декор, великі вікна – за Галахою у синагозі повинні бути великі вікна) та дані про розташування синагоги на Спартаківській майже переконали мене – це дійсно колишня синагога ремісників. І дуже жаль, що будівля пустила велику щілину, а ще більший жаль, що ніхто цієї будівлі не цінить, адже пам’яткою не вважає.
Це все одна будівля – колишній єврейський готель
На Торговій площі розташований великий єврейський готель, який звели у 19 столітті. Навряд чи це той «білоцерківський жидівський трактир», про який писав Шевченко в «Путешествии с удовольствием и не без морали», але будівля досить цікава. Це майже квадратний у плані будинок із внутрішнім двором. Нині тут кілька якихось установ, та житлова частина. Шмат будівлі перебуває в аварійному стані, ще частина добудована з дерева. Загалом готель нагадує фігуру із примітивного дитячого конструктора, який невчасно скінчився, й довелося добудовувати із інших матеріалів.
Навколо Торгової площі збереглося немало споруд, таблички на яких свідчать про те, що це пам’ятки архітектури, колишні житлові будинки. Хоча деякі з них за своєю архітектурою і декором схожі на синагоги.
Єврейська початкова релігійна школа – хедер
За 500 метрів від Торгової площі (потрібно пройти вулицею Хмельницького) розташована колишня єврейська початкова релігійна школа – хедер. Цю будівлю звели у 1901 році. Нині тут будинок дитячої творчості (чи щось типу цього). Хедер ніби й далеченько від головного об’єкта нашої фотоекскурсії, але це так, для повноти картини. А головним об’єктом є звичайно Торгові ряди.
Торгові ряди
|
3d-панорама внутрішнього двору Торгових рядів
|
Інша (білоцерківська) назва Торгових рядів – БРУМ (Браницьких універсальний магазин). Цю будівлю здали в експлуатацію у 1814 році. Унікальний пам’ятник торгової архітектури є чи не єдиним подібним в Україні. Ні, звичайно торгових рядів вистачає. Навіть я особисто бачив їх немало (і в Путивлі, і в Умані, і в Новгороді-Сіверському, і в Чугуєві, і у Жовкві), але таких як у Білій Церкві немає більше ніде. Це довершена класицистична будівля, яка в плані має форму каре. Внутрішній двір із чотирма проїздами. По зовнішньому і внутрішньому периметрам будівлі розташовані відкриті галереї з аркадами. Ну просто шедевр. Нині у приміщеннях Торгових рядів розташовані ресторани, кафе і бутіки.
Торгові ряди свого часу змінили життя Білої Церкви, перетворивши місто на досить значний центр торгівлі, а згодом і промисловості. І саме після їх зведення у Білій Церкві з’явилася значна єврейська громада, ну а потім…
Текст та фото Романа Маленкова
Житлові будинки Торгової площі (за охоронними таблицями). Хоча на останніх двох фото будівля більше схожа на культовий об’єкт ніж на житло
