Озаринці

Озаринці розташовані у Могилів-Подільському районі Вінницької області. Перша згадка про це село, як про Ожаринці, датується 1431 роком. Коли і хто почав будівництво фортеці у Озаринцях – точно не відомо, але відомо, що добудував її, аж у 1657 році, предок Миколи Гоголя, могилівський полковник Остап Гоголь. Фортеця мала оберігати жвавий та небезпечний торговий шлях, та західні кордони держави Богдана Хмельницького. У 1690 році фортеця була зруйнована турками, під час окупації Поділля, але вже у 1699 році її відбудували. 

Залишки фортеці

Про історію Озаринців непогано написано ось тут.

Нинішня Озаринецька фортеця – це дві напівзруйновані башти та нікчемні залишки стін. Тут смітник та сінокіс, а більшість огорож та повіток, в сільських дворах, розташованих недалеко від фортеці, збудовані із каменю, який, ну дуже, нагадує камінь із фортечних мурів. І майже напевне, що він звідти – сільські мешканці нещадно розтягли твердиню. Так – ніякі замки, фортеці і палаци не руйнуються самі – хіба що там де землетруси поширені, десь у Греції чи на Сіцилії, а от в українських широтах роль землетрусів найчастіше виконували місцеві мешканці, і так вправно, що будматеріали опинялися прямо у сільських дворах.

Козаки Остапа Гоголя збудували у Озаринцях ще й водяний млин. Він зберігся до нашого часу. 

Залишки синагоги

Успенська церква

Наприкінці 18 та у 19 століттях у Озаринцях, які тоді буди містечком, була велика єврейська громада. Євреї мали тут три синагоги та школу. Від тих часів зберіглася одна синагога, хоча зберіглася – то трохи неправильне слово, адже там самі стіни з табличкою. У часи Другої Світової війни в стінах синагоги спалили 86 осіб – чи відновлювали по тому божницю – ми забули запитати. Можливо цей страшний злочин вчинили у одній із тих синагог, які не збереглися – ми точно не дізналися. Ще є єврейський цвинтар та трохи старих єврейських будиночків. Озаринці були типовим штетлом, але нині євреїв у селі немає. Про єврейські Озаринці можете почитати тут.

Костьол Відвідання Святої Єлизавети Дівою Марією

В Озаринцях є костьол Відвідання Святої Єлизавети Дівою Марією. Його збудували у стилі класицизму на кошти католицької громади. На той час Поділля вже було в руках росіян, тому будівництво, яке розпочали у 1800 році, закінчили аж у 1842-му. Будували храм на місці дерев’яного костьолу 18 століття, зведеного дідичем Дзєдушицьким. Це шестиколонна класична базиліка із трикутним тосканським портиком.

Богородицька церква

У радянський період храм закрили. Відкрили його німці у 1941 році, але через шість років знову закрили. Вірянам костьол повернули аж у 1987 році. Трохи пізніше його відремонтували. 

Поряд із костьолом стоїть православна Успенська церква. Храм почали зводити наприкінці 19 століття, зупинили, потім продовжили у 1910 році – там навіть архітектора було найнято. І знову будівництво зупинили – закінчились гроші. А потім почалася Перша Світова війна, більшовики – храм так і не завершили. В радянський період він виконував складські функції. Що з ним буде далі – невідомо, адже парафіянам служить інший храм села – розташована неподалік церква Різдва Богородиці, зведена на кошти графа Чацького у 1868 році. Архітектура церкви простенька – так званий неоруський (чи псевдоруський) стандартний “єпархіальний” стиль. Дзвіниця із шатровим куполом, кубічний об’єм церкви із п’ятьма верхами.

Наприкінці 19 століття у Озаринцях мешкало близько 4 тисяч православних, яким не вистачало однієї Богородицької церкви. Саме тому вони почали будувати ще й Успенську. А нині двох храмів озаричанам не потрібно.

З навколишніх пагорбів Озаринці виглядають дуже мальовничо. Зсередини вони не такі казкові, але все рівно дуже цікаві. Рекомендуємо.

Текст та фото Романа Маленкова