В Северинівці ми опинились дорогою із Капустян на Ободівку. Побачили дерев’яну церкву – зупинились сфотографувати. Храм зведено у 1885 році за єпархіальним проектом – черговий клон, яких дуже багато в Україні. Але він доглянутий, синенький… Оце і все, що я можу розповісти. А ні – забув – освятили його на честь Святого Миколая.
Про заснування Северинівки існує легенда. Було собі якесь нонейм село – зараз назви вже ніхто не пам’ятає. Напали на нього поляки, або татари (це більш вірогідно), частину мешканців вирізали, решту забрали в полон. Село спалили. Але врятувася один старий дід, з онукою – вони в ліс по ягоди ходили, чи по гриби. Повернулись на згарище, погорювали, збудували хижу й стали жити. Звали того діда Северин. Навколо їхньої хижі пізніше виросло село.
Текст (куценький) та фото Романа Маленкова
