Бецковський град (словацк. Beckovský hrad, угор. Blundus, Bolondos), згідно із хронікою Анонімуса (був такий видатний невідомий літописець діянь мадярів), був зведений ще у 12 ст. воєводою Штибором для свого придворного блазня Бецка. В ті часи тут була Велика Моравія, а Штибор походив із польських аристократів.
Могутня твердиня на неприступній скелі, може й належала колись блазню Бецку, але згідно із офіційними документами, століттями її власниками були Штибори – один із найбільш впливових і багатих родів королівства Угорщина. Замок входив у систему угорських прикордонних форпостів й неодноразово відбивав напади турків і татар. Навіть під час найбільшої турецької навали на Австро-Угорські землі, у 1599 році, замок витримав штурм і не був захоплений.
В 14-15 століттях град перебудували в готичному стилі. Тоді з’явився магнатський палац та великий храм. У 16 столітті він отримав ренесансні елементи.
Штибори зробили замок Бецков осередком мистецтв – нерідко у замку зупинялись художники і поети, а саме село перетворилося на центр ремесел. Значну роль в житті Бецкова відіграли єврейські ремісники, недаремно кіркут розташований майже під стінами замку.
У 18 ст. в замку сталося кілька пожеж і власники покинули його, хоча, частково, він кожного разу відбудовували. Пожежа 1804 року знищила всі дерев’яні елементи Бецковського замку й відтоді він – мальовнича руїна. Вже у 20 ст. його укріпили й законсервували, перетворивши на музей.
Бецковський град – один із найбільш мальовничих градів у Східній Європі. У “країні замків” Словаччині, він може спокійно конкурувати за колоритом із самим Спиським градом. Цей неймовірний замок розташований за 65 км на північ від Трнави (крайового центру) іза 10 км від кордону Словаччини із Чехією.
Текст та фото Романа Маленкова.
