Качанівка

Качанівка по праву вважається кращим зразком палацово-паркового ансамблю на Лівобережжі. Щоб пересвідчитись – варто хоч раз побувати тут.

Качановка. Дворцово-парковый ансамбль

Качановка. Дворцово-парковый ансамбль

Качановка. Дворцово-парковый ансамбль

Качановка. Дворцово-парковый ансамбль

Палац у Качанівці (XVIII-ХІХ ст.)

Будівництво качанівського маєтку почав російський генерал-фельдмаршал Петро Румянцев-Задунайський. Перебуваючи на посаді генерал-губернатора Малоросії він мав кілька резиденцій. На Чернігівщині це були Вишеньки і Качанівка.

Румянцев-Задунайський був відданим слугою Катерини ІІ. Талант його як полководця важко заперечити, але для України він зробив немало лихих справ, зокрема посприяв абсолютній відміні її автономних прав та злиттю із Росією.

У 1771 році Румянцев-Задунайський розпочав будівництво великого палацу. Будівельними роботами керував український архітектор Максим Мосціпанов. Будівництво здійснювалось за проектом метра російського палацобудівництва Карла Бланка.

Спочатку палац був зовсім не схожим на сучасний. Це був одноповерховий будинок зведений у романтичному стилі з численними шпилями та башточками. Навколо будинку розбили регулярний парк та сад.

Качановка. Дворцово-парковый ансамбль

Качановка. Дворцово-парковый ансамбль

Качановка. Георгиевская церковь

Качановка. Георгиевская церковь

Качановка. Георгиевская церковь

Качановка. Георгиевская церковь

Георгієвська церква (1817-1826 рр.)

Одночасно із палацом Румянцев-Задунайський збудував ще ряд паркових, здебільшого декоративних, будівель. Із них збереглася чудернацька альтанка на пагорбі над ставком та архітектурна композиція «Романтичні руїни», збудована як данина тодішній моді. Ох ці руїни заставили поламати голову наступних господарів. Деякі з них навіть проводили археологічні дослідження, щоб з’ясувати руїни чого розташовані у їхньому парку. Але цікава історія трапилася вже в 70-ті роки ХХ століття коли історик архітектури С.К. Кілессо та археолог Р.О. Юра заклали шурфи у Суботові, щоб знайти руїни замку Богдана Хмельницького. При цьому вони спиралися на малюнок відомого художника С.Васильківського «Руїни в Суботові», який неодноразово публікували видатні українські історики. Дослідники нічого не знайшли, а пізніший детальний аналіз історії створення малюнку дозволив з’ясувати, що насправді на ньому зображено «Романтичні руїни» в Качанівському парку, які свого часу замалював Тарас Шевченко. Хто переназвав малюнок – невідомо. Можливо це зробив сам Васильківський для підвищення рейтингу свого твору.

Поряд із палацом було зведено ще декілька службових приміщень та флігелів.

Качановка. Дворцово-парковый ансамбль

Качановка. Дворцово-парковый ансамбль

Качановка. Дворцово-парковый ансамбль

Качановка. Дворцово-парковый ансамбль

Качановка. Дворцово-парковый ансамбль

Качановка. Дворцово-парковый ансамбль

Качановка. Дворцово-парковый ансамбль

Службові будівлі, флігелі та електростанція (ХІХ ст.)

Після смерті фельдмаршала (1796 р.) Качанівка перейшла до його сина – Сергія, а той у 1808 році продав її багатому поміщику Григорію Почекі. Почека перебудував палац у стилі російського класицизму. Існує думка, що він просто зніс старий палац і на його місце поставив новий. Це була одноповерхова будівля, досить звичайна для поміщицьких маєтків того часу.

Григорій Почека був одружений на вдові київського губернаторського маршала Степана Тарновського. Вдова мала сина від першого шлюбу – Григорія Тарновського. Саме йому після смерті Почеки (1824 р.) дісталася у спадок Качанівка.

Качановка. Дворцово-парковый ансамбль

Качановка. Альтанка Глинки

Альтанка Глінки (XVIII ст.)

Григорій Тарновський був людиною дуже заможною. Він мав величезні земляні наділи, 9 тисяч душ кріпаків, промислові підприємства (цукрові заводи, млини). Але дуже багато грошів Тарновський тратив на твори мистецтва й на допомогу митцям. В нього часто гостювали художники, композитори, письменники і поети. Ціле літо провів у Качанівці Михайло Глінка. Він любив грати у насипному гроті під альтанкою. З тих пір цю споруду називають альтанкою Глінки. Кажуть, що тут Глінка написав частину опери «Руслан і Людмила».

Ілля Рєпін створив у Качанівці знаменитих «Запорожців». А ще тут в різний час бували Гоголь, Марко Вовчок, Врубель, Петров-Водкін, Брюллов, Гулак-Артемовський та ін. Був тут і Тарас Шевченко. У нього якраз після відвідин Качанівки зіпсувалася думка про Григорія Тарновського. Поета вразило марнотратство магната.

Григорій Тарновський розпочав будівництво великого класицистичного палацу, але за життя так і не добудував його. Так само із парком – заплановане перепланування так і не завершилось. Доробляти усе взявся наступний власник Качанівки, племінник Григорія, Василь Тарновський.

Качановка. Дворцово-парковый ансамбль

Качановка. Дворцово-парковый ансамбль Качановка. Дворцово-парковый ансамбль

Качановка. Дворцово-парковый ансамбль Качановка. Дворцово-парковый ансамбль

Качановка. Дворцово-парковый ансамбль

Качановка. Дворцово-парковый ансамбль

Качановка. Дворцово-парковый ансамбль

Василь Васильович Тарновський був фанатичним українофілом. Він та його син Василь Тарновський-молодший зібрали величезну колекцію українських старожитностей, а також своєрідну Шевченкіану – колекцію речей пов’язаних із поетом. Експонати із колекції Тарновських у ХХ столітті розійшлися по багатьох музеях України.

Палацово-парковий комплекс набув майже кінцевого вигляду в часи Василя Тарновського-молодшого. Наступні власники Качанівки – «цукровий король» Павло Харитоненко та барон де Олив зробили незначні перебудови, які стосувалися переважно інтер’єру та господарських будівель. Вже на початку ХХ століття у Качанівці з’явилося ще декілька флігелів та електростанція, розташована поряд із палацом.

Садибу Василь Тарновський продав у 1898 році. Разом із нею він продав і частину колекції. Добре що Харитоненко теж був відомим колекціонером та меценатом – він зберіг та примножив колекцію.

Качанівський палацово-парковий ансамбль розташований на двох терасах річки Смош. На краю верхньої тераси стоїть палац, флігелі та велика кількість господарських споруд. Палац дуже великий. Його збудували у стилі класицизму. З двох боків до палацу прибудовано два одноповерхових флігелі, один з яких завершується трьохярусною водонапірною вежею, зведеною вже у 90 роки ХІХ століття.

Качановка. Дворцово-парковый ансамбль

Качановка. Дворцово-парковый ансамбль

Качановка. Дворцово-парковый ансамбль

Качановка. Дворцово-парковый ансамбль

Качановка. Дворцово-парковый ансамбль

Качановка. Дворцово-парковый ансамбль

Качановка. Дворцово-парковый ансамбль

 

Навпроти палацу за кілька десятків метрів стоять два гостьових флігелі. Від палацу через парк простяглася брукована алея, яка завершується Георгіївською церквою. Цей храм був збудований у 1817-1826 рр. Почеками у стилі російського ампіру. Церква за своєю архітектурою не поступається палацу.

На нижній терасі розбито ландшафтний парк з каскадом із 12 ставків, парковими скульптурами, містками та «Романтичними руїнами». Весь комплекс зараз перебуває у прекрасному стані і просто заворожує своєю гармонійністю та красою численних туристів. На території є готель, де можна зупинитись на ніч, та помилуватися красою палацу, підсвіченого вогнями прожекторів.

Автор тексту та фото Роман Маленков

Качановка. Дворцово-парковый ансамбль

Качановка. Дворцово-парковый ансамбль

50.837492, 32.657495 Дивитись на мапі Google Maps