Відразу варто зазначити, що дорога на Смош хоч і асфальтована, але дуже розбита, тому тим, хто має слабкі нерви, або автомобіль із низьким кліренсом (або і те й інше), цей пункт подорожі варто пропустити.
Покровська церква (ХІХ ст.)
Село Смош (назва походить від однойменної річки) вперше згадується в письмових документах під 1629 роком. Але ймовірно воно існувало й раніше, тому що за часів польського короля Стефана Баторія було зроблено карту, на якій недалеко від Прилук позначено населений пункт Солохи. У XVII столітті хутір Солохи вже був частиною села Смош.
Смош був невеликим козацьким поселенням, яке входило до Переволочанської сотні Прилуцького полку. У 1670 році на кошти Прилуцької ратуші тут було збудовано водяний млин на два камені. З тих пір село розглядалося як один із господарських сателітів Прилук.
У ХІХ столітті в Смоші збудували дерев’яну Покровську церкву, яка збереглася до нашого часу. Спочатку це був типовий однобанний храм із прибудованою дзвіницею. Але в радянський період бані знесли, а храм перетворили на комору. Вже у період незалежності його знову повернули релігійній громаді. Храм відремонтували, але бані так повернути і не змогли.
Текст та фото Романа Маленкова
