Прилуцький район

ajax spinner
Припутні. Не кіно

Припутні. Не кіно

Ми потрапили у Припутні після їх окупації російською ордою. Значну кількість селян росіяни вбили, зруйнували житла, спалили автівки. Загалом через Припутні пройшло більше тисячі одиниць ворожої техніки. Нам про це розповідали місцеві мешканці, і зовсім ніхто не казав про перипетії із місцевою церквою, яка у 2019 році перейшла до ПЦУ, але московити вчепиилися в неї […]
Густиня. Колишній козацький монастир

Густиня. Колишній козацький монастир

Зараз Густиня – це маленьке село з населенням 150 осіб. Виникло воно у 1600 році, коли ченці з гори Афон Іоасаф та Афанасій, з благословення настоятеля Києво-Печерської Лаври, прийшли сюди для усамітнення та заснували тут, на острові, у заплаві річки Удай, серед густого лісу (звідси й назва), чоловічий монастир. Освятили обитель на честь Святої Трійці. […]
Радьківка. Монастир

Радьківка. Монастир

Хутір Радьківщина, тепер село Радьківка, знаходився серед лісу на північ від Прилук, поблизу річки Удай. 1709 року цей хутір разом з млином придбав Павло Ракович, що було затверджено універсалом гетьмана Івана Скоропадського. Павло Ракович походив з козацьких родин, батько його, Семен Ракович, був полковим писарем, а мати, Агафія Лазарівна, дочка полковника Лазаря Горленка. Сам Павло […]
Білорічиця (Вейсбахівка)

Білорічиця (Вейсбахівка)

Село Білорічиця на Прилуччині має досить цікаву історію. До 1945 року село називалось Вейбахівка, очевидно, відразу після завершення другої світової все що мало німецьку назву, радянська влада вірішила змінити, хоч і таким чином, просто переклавши на іншу мову. Дійсно, село, що згадується ще з 1629 року, придбав собі у 1717 році (чи 1727, є й […]
Дідівці та Костомаров

Дідівці та Костомаров

Дідівці вперше згадуються в 1629 р. Входили до складу Полкової, а з 1757 — до Переволочанської сотні Прилуцького полку, після скасування козацького устрою – до Прилуцького повіту (1782–1923). Спочатку це було вільне військове село. У 1690 гетьман Іван Мазепа надав Дідівці полковому сотнику Остапу Маценку. Після його смерті гетьман Іван Скоропадський залишив Дідівці вдові сотника […]
Полонки. Загублений експонат з колекції українського бароко

Полонки. Загублений експонат з колекції українського бароко

Українське бароко – мій улюблений стиль в архітектурі. А чому він не повинен бути таким для мене? От дехто каже полум’яна готика.
Ладан. Покровський монастир

Ладан. Покровський монастир

Не знаю з яким містом можна порівняти Ладан – такого в Україні я більше не бачив. Це якась радянська фантасмагорія, навіть франкенштейнізм (так буде ближче), латана свита совдепівської історії.
Линовиця. Кавказ, шотландські графи, грузинські святі або про що мовчить надбрамна башта

Линовиця. Кавказ, шотландські графи, грузинські святі або про що мовчить надбрамна башта

Знову ж, як і у пості про Антонівку можу сказати – Україна Інкогніта.
Переволочна

Переволочна

Наступна наша зупинка – Переволочна. Колись це було містечко, нині – село. Має сільську раду. Кількість населення - 680 осіб. Преображенська церква (поч. ХХ ст.)
Смош

Смош

Відразу варто зазначити, що дорога на Смош хоч і асфальтована, але дуже розбита, тому тим, хто має слабкі нерви, або автомобіль із низьким кліренсом (або і те й інше), цей пункт подорожі варто пропустити. Покровська церква (ХІХ ст.)
Прилуки

Прилуки

Прилуки - районний центр на річці Удай, в якому проживає близько 60 тисяч осіб. Розташоване місто на автошляху Київ – Суми, тому потрапити до нього нескладно. Прилуки – промислове місто.