Гоголів розташований за 15 кілометрів від Броварів на трасі Н07. Нині це село, в якому мешкає близько двох тисяч осіб, а колись це було чимале місто, яке навіть мало Магдебурзьке право. Перша письмова згадка про це поселення датується 1148 роком – тоді воно називалося Носов на Руді. Із назвою Гоголів містечко згадується під 1481 роком. У 17-18 століттях воно було козацьким, а козацький стан тут зберігався до 1917 року.
У 1649 році в Гоголеві сформувалася власна козацька сотня, а у 1659 році, за словами відомого мандрівника, Павла Алеппського, місто мало укріплений, оточений ровами із проточною водою, замок і великий базар.
Ще у 1904 році населення Гоголева становило 7500 осіб, але 20 століття перетворило це місто на село. Спочатку російські окупанти влаштували червоний терор, знищивши і депортувавши усі козацькі родини. Потім був Голодомор, війна і післявоєнне колгоспне рабство. Жителі масово ішли із села у місто – Бровари поруч, та і до Києва недалеко.
В Гоголеві збереглася дерев’яна церква Різдва Богородиці, яку звели на місці старішої дерев’яної церкви 1827 року. Дивно, чому попередня церква не простояла і 40 років? Можливо вона була зведена у національних формах і не подобалась російській єпархіальній владі? Цього ми точно не знаємо, але знаємо, що нову церкву звели вже у стандартному синодально-єпархіальному стилі, в якому тоді будували майже усі парафіяльні храми.
Стіни храму прикрашені кількома зображеннями. На ґанку, на парафіян згори дивиться Всевидюще око – знак, який прийнято вважати масонським (око в трикутнику; подібний знак є, наприклад, на американському доларі). Дійсно, досить незвично бачити такий малюнок на православному храмі. Хоча це не єдиний приклад, але досить рідкісний для регіону. Як тут не згадати гіпотезу про таємне козацьке товариство ХІХ ст. Це типовий християнський символ, до чого тут масони? Він є на дуже багатьох церквах і костьолах.
В Гоголеві є ще одна пам’ятка архітектури – це комплекс земської лікарні, який складається із трьох дерев’яних корпусів. Його збудував у 1910 році видатний архітектор Василь Осьмак. Ця лікарня і нині діюча.
Текст та фото Романа Маленкова
Далі текст та фото Івана Бикова:
У селі Гоголів Броварського району на Київщині зберігся і функціонує за прямим призначенням унікальний комплекс будівель Гоголівської земської лікарні. Лікарня була збудована 1910 році у містечку Гоголів. Проект виконав видатний київський зодчій Василь Олександрович Осьмак, уродженець Гоголева. За неперевіреними даними архітектор власним коштом також фінансував будівництво лікарні у рідному селі. Наразі збереглося три корпуси лікарні – амбулаторія, терапевтичне відділення та інфекційне відділення. Зараз їх функція дещо змінилася – у колишній терапії – амбулаторія, у інфекційному – відділення стаціонарного лікування. Але, загалом – лікарня діє, ось вже 110 років. Це єдина на Київщині збережена ДЕРЕВ’ЯНА земська лікарня. Важко уявити скільки життів тут було врятовано за століття, а лікарня діяла у війну 1941-45 рр, як військовий шпиталь. З 1990 року земська лікарня є пам’яткою архітектури місцевого значення охоронний №48-кв. Будівлі вирізняються гарними пропорціями, стриманим та ошатним декором.
