Розташування: Івано-Франківська область, Косівський район.
Площа: 32271,0 га
Підпорядкування: Міністерство охорони навколишнього природного середовища України
Поштова адреса: 78600, Івано-Франківська обл., Косівський р-н, м. Косів, вул. Дружби, 84
Телефон: (03478) 2-23-53
Факс: : (03478) 2-22-23
E-mail: kosiv_npp@email.su; park@email.su
Просмотреть Національний природний парк “Гуцульщина” на карте большего размера
Національний природний парк “Гуцульщина” створений Указом Президента України від 14 травня 2002 року № 456 на площі 32271,0 га. Із цієї площі 7606,0 га земель надаються парку в постійне користування, а 24665 га включені до його складу без вилучення у землекористувачів. Протяжність парку з північного заходу на південний схід – близько 29 км, а з північного сходу на південний захід – 20 км.
Національний парк призначений для збереження, відтворення та раціонального використання генетичних ресурсів рослинного та тваринного світу, унікальних природних комплексів та етнокультурного середовища Покутсько-Буковинських Карпат.
Рельєф території національного природного парку “Гуцульщина” складний і неоднорідний. Тут виділяють передгірну височинну область – Покутське Передкарпаття з переважаючими висотами 350 – 500 м н.р.м. та область Зовнішніх Карпат, абсолютні висоти якої сягають 1450-1470 м. Гірські хребти тут простягаються паралельними пасмами з північного заходу на південний схід. Вони здебільшого мають широкі гребені та відносно похилі схили. Між ними пролягають широкі міжгірні улоговини.
Клімат на території національного природного парку помірно континентальний, з достатнім та надлишковим зволоженням, нежарким літом, м’якою зимою, теплою осінню. Тут виділяють дві термічні зони – прохолодну, яка охоплює середньо- та низькогір’я Зовнішніх Карпат, і помірну – 
Покутське Передкарпаття. У ґрунтовому покриві переважають бурі гірсько-лісові щебенюваті та дерново-буроземні ґрунти.
Територія парку помережена численними річками та гірськими потоками. Найбільші з них – річки Лючка, Пістинська, Рибниця, Черемош. Всі вони є правими притоками р. Прут.
Одне з найбільших багатств національного парку “Гуцульщина” – ліси. У його низинній частині переважають листяні ліси, переважно – дубові. Крім дубів, у нижньому деревному ярусі ростуть бук і граб, а у більш вологих місцезростаннях – ясен, береза, в’яз. В підліску звичайні ліщина, глід, крушина, бузина та інші види. Низькогірні пасма, що оточують передгір’я, вкриті буково-грабовими лісами з домішками ялиці, смереки, явора, берези. Вищі пасма вкриті смереково-буковими та смерековими лісами, а схили найвищих пасом – вторинними смерековими лісами, які зростають, починаючи з висоти 450-650 м н.р.м. Під горою Грегот збереглися смерекові праліси, а на хребтах Сокільський та Кам’янистий – природні букові ліси з домішкою ялиці й явора.
Загалом на території парку зростає понад 1000 видів вищих рослин, серед яких багато рідкісних, зникаючих та ендемічних. До Червоної книги України занесено 65 видів рослин, зокрема арніку гірську, баранця звичайного, шафрана Ейфеля, пізньоцвіта осіннього, 19 видів зозулинцевих та ін.
Тваринний світ парку також різноманітний. Однак через нераціональне природокористування в минулі часи багато видів тварин стали рідкісними. Це, передусім, ведмідь бурий, олень карпатський, козуля європейська та інші види. З тварин парку до Червоної книги України занесено 16 видів хребетних та 4 види комах.
Національний природний парк “Гуцульщина” володіє надзвичайно високим рекреаційним потенціалом. Він розташований у мальовничій лісистій частині Покутсько-Буковинських Карпат, яка є чи не найцікавішим регіоном України, де виразно та досить повно збереглися прадавні самобутні ремесла, промисли, традиції, звичаї етносу гуцулів. Великим попитом і популярністю користуються вироби місцевих майстрів – різьбярів, кушнірів, писанкарів, мосяжників, кераміків, ткачів, вишивальниць тощо.
На території парку добре розвинена туристично-рекреаційна інфраструктура, знаходиться багато баз відпочинку, курортів і санаторіїв. Найвідоміші з них – туристський комплекс “Карпатські зорі” у Косові та туристська база “Сріблясті водоспади” у Шешорах. Парком пролягають численні туристські маршрути. Тут прокладено екологічні пізнавальні стежки, інтенсивно розвивається кінний туризм, сільський зелений туризм, етнотуризм. На околиці Косова та Шешор функціонують гірськолижні траси з підйомниками.
У забудові рекреаційних закладів використано елементи гуцульської архітектури, які органічно поєднуються з природними ландшафтами, створюючи шедеври архітектурно-паркового мистецтва. Гуцульський архітектурний стиль відзначається самобутністю та високою естетичністю. Гуцульські 
церкви – “гражди”, – які можна зустріти мало не в кожному селі парку, відомі в усьому світі своєю витонченістю та гармонійністю.
Найвищою вершиною НПП “Гуцульщина” є гора Грегіт, висотою 1472 м н.р.м. Її схили вкриті кам’яними розсипами, які мають місцеву назву “греготів”. На деяких хребтах, зокрема на Сколівському, виступають скелі висотою 20-40 м, які є місцем тренувань гірських туристів та альпіністів.
Особливим попитом любителів водних видів відпочинку та спорту користується річка Черемош, яка протікає вздовж південно-східної межі парку. З нею пов’язано багато легенд, переказів, вона оспівана поетами та піснярами. Мальовничий Черемош є однією з візитних карток не лише Гуцульського краю, але й усіх Українських Карпат. Ще однією водною перлиною Гуцульщини є озеро Лебедине, що знаходиться в однойменному урочищі на висоті 650 м н.р.м. Цей унікальний природний комплекс є улюбленим місцем відпочинку місцевого населення та гостей краю.
Підготовлено за підтримки та на основі матеріалів Державної служби заповідної справи України
