«Траянів» (як варіант «Троянів») вал, що тягнеться межиріччям Смотричі та Збруча – найбільша та найзагадковіша історична пам’ятка Городоччини та Хмельницької обл. у цілому. Ця оборонна споруда тягнеться від околиць селища Сатанів, повз села Зверхівці, Борщівку, Кремінну, Лісоводи і аж до ботанічного заказника «Городоцька дача», що між Городком і селом Велика Яромирка (народна назва «Олені»). Усього – понад два десятки кілометрів. Далебі не Великий китайський мур, але теж нівроку.
Майже всі «лінійні» вали по обидва береги Дністра називаються «Траяновими». Попри спільну назву, вони здебільшого належать не лише до різних оборонних систем, але й часто-густо зведені різними народами та у різні історичні епохи.
Виникає закономірне запитання: а ак же римський імператор Траян нібито увічнений у назві?
Історія «траянізації» нашого валу досить давня.
Жив колись такий собі Димитрій Кантемір – господар Молдавського князівства та великий приятель московського царя Петра Олексійовича Романова.
- Портрет Димитрія Кантемира, вміщений у книзі «Опис Молдови». Фото Вікіпедія.
В 1711 р. окрилений перемогами над турками під Азов та вікторією над у рази меншим шведсько-козацьким військом під Полтавою, цар Пьотр чомусь вирішив, що він великий полководець рівня Олександра Македонського, Ганнібалу та Юлія Цезаря (всіх разом узятих). У 1711 р. він попхався на терени сучасної Молдови показати яничарам «кузькіну мать» та підпорядкувати собі землі аж до Дунаю.
Молдавський господар Димитрій Кантемір, зі зрозумілих лише йому міркувань, приєднався до наперед провальної авантюри московитів та виступив проти свого законного сюзерена – турецького султана. Як результат – 38-ми тисячну армію «чмонь» Пєтра Лєксєїчя перестріла 120-тисячна армія осман та ще й підсилена 70-тисячною кіннотою кримського хана. Кому цікаво, що трапилося далі – ґуґліть «Прутський похід».
Після підписання ганебного миру, Петро Олексійович відповз до себе на Московщину, прихопивши в обозі свого недолугого молдавського союзника. Між добре змащеною баранячим жиром палею та упослідженим життям у вигнанні той обрав останнє.
- Форзац книжки Кантемира «Опис Молдавії». Німецькомовне видання у Лейпцігу 1771 р. Фото Вікіпедія.
Втративши владу і країну екзильний господар знічев’я розважався написанням історії своєї рідної Молдавії. В «Описі Молдавії» (1715 р.) Димитрій Кантемір безапеляційно заявив, що майже 120-ти кілометровий вал, що тягнеться чи не через усю Молдавію від Пруту до Дністра, насипано за наказом римського імператора Траяна! Хоча римлянами там і не пахло, але це звучало дуже гонорово.
- Імператор Траян, якому приписують зведення «Траянових (Троянових) валів». Фото Вікіпедія
Від Кантеміра і пішла пошесть приписувати імператору Траяну всі лінійні укріплення насипані поблизу Дністра. Не оминула вона і вал біля Городка. Він, зауважимо, серед лінійних валів Лівого берега Дністра – найдовший. Але назвою «Траянів» («Троянів») він завдячує виключно кабінетним краєзнавцям-аматорам ХІХ століття, які услід за Кантеміром чомусь вирішили, що його спорудили римляни (така вже тоді була мода).
Теза, що у назві валу народна пам’ять зберегла згадку про імператора Траяна, – теж ялова. Юхим Сіцинський, – батько-засновник подільського краєзнавства, у своїх працях прямо зазначав, що народної назви цієї чималої споруди не існує. В кращому разі то було визначення «рівчак».
- Начальник відділу культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міськради Олег Федоров проводить фотофіксацію пам’ятки.
Які саме племена насипали вал вчені дискутують і досі. Ніхто не заперечує єдиного – це сталося у першій половині VI століття до нашої ери і що постав він для захисту від кочівників, насамперед супроти кінноти.
Найефектніша та найбільш вражаюча частина давнього укріплення зберіглася у лісі, що між селом Лісоводи та Городком. Якщо хто хоче відчути всю велич давньої споруди, – вам сюди. Тут, завдяки наявності багатовікового лісу, вдалося уникнути розорювання валу. Ширина насипу на цій ділянці становить 15-20 метрів, висота – до 2,5 м, ширина рову – до 11 метрів, глибина – 1,2-1,5 м. На жаль, світлини не передають розмірів пам’ятки – заважають дерева (це традиційна проблема при зйомці заліснених городищ і валів). Але маєте повірити на слово – виглядає це дійсно вражаюче!
Незле зберіглася й ділянка валу, що тягнеться через ліс біля села Борщівка.
Наприкінці 1980-х Троянів вал досліджувала експедиція на чолі з відомим археологом Михайлом Кучерою. Завдяки археологічним розкопкам вдалося з’ясувати технологію його насипання.
По лінії планованого валу давні будівничі спочатку викопували вузьку траншею (глибиною 1, 5 – 2 метри). У верхній частині вона мала близько 70 см завширшки, на дні — удвічі менше. Потім у цій траншеї встановлювали дубові стовпи діаметром 10-18 см. Їх ставили не упритул, а на відстані 14-16 см один від одного. Такий собі велетенський штахетник (у тілі валу рештки дубових стовпів простежуються на висоту близько 2,6 м). Після цього обабіч частоколу на певній відстані від колод насипали два невеликих валики зі втрамбованої глини — вони мали утримувати вал від розсування. По тому вже насипали основну частину.
На момент зведення нашого «Траянового» валу його ширина сягала десь 11 метрів. Нині, у наслідок розсування, вона збільшилася удвічі — до 20 метрів.
Археолог Михайло Кучера вважав, що вал у межиріччі Збруча та Смотрича належить до племінного періоду і з’явився десь на початку VI ст. до н. е. Осілі племена насипали його аби убезпечити себе від нападів войовничих кочівників.
Про яких кочівників йдеться, однак не зрозуміло. Найвірогідніше – скіфів. Саме на цей час випадає інвазія скіфів на терени Західного Поділля. Про давність споруд свідчить і архаїчний спосіб будівництва, абсолютно не властивий технологічно більш «просунутим» римлянам.
На думку істориків «Траянів» вал не був класичною оборонною спорудою, на кшталт Великого китайського муру. Відбиватися від супостатів тут не планувалося. До того ж його увінчував не частокіл, за яким можна було заховатися від ворожих стріл, а ріденький «штахетник». Це був своєрідний давній аналог протитанкового (протикіннотного) рову.
Як Великий китайський мур не захистив Піднебесну ані від вторгнення хунну, ані від орд Чингісхана, так і його меншому подільському брату не вдалося втримати скіфської навали.
Фото 2023 р.
