Побіжний погляд робив для мене Львів якимось одноманітним. Вузенькі вулички, закуті в похмуру громаду кам’яниць, видавалися якимись сірими і однотипними, хоча від цього не менш цікавими. Але то був лише побіжний юнацький погляд. Нині я бачу, що в цьому місті архітектурні стилі сплелись як ніде більше в Україні. Немає тут улюбленого мною мазепинського бароко, але ж є будівлі, зведені у чудернацьких, як для мешканця Наддніпрянщини, європейських стилях. Наприклад, колишній костьол Заручин Пресвятої Діви Марії та Святого Йосифа (нині церква Святої Трійці).
Костьол Заручин Пресвятої Діви Марії та Святого Йосифа (1743-1780, 1881-1887, 1902-1904 рр.)
Можливо, десь у Баварії ця будівля виглядала б досить звично, але у Львові (особливо для мене) вона є, принаймні, незвичною. Ну, де ще побачиш, прибудовані до основного об’єму вежі-дзвіниці циліндричні вежки-нави, ще й з дашками у вигляді гайок (чи то шестерень)?
Сучасного, австро-німецького вигляду храм набув після реконструкції 1881-1887 рр. та перебудови 1902-1904 рр. Керував перебудовою костьолу в стилі модернізованого бароко (необароко) архітектор Мінасевич.
Монастир сакраменток (бенедиктинок з Адорації Найсвятішого Сакраменту) заснували у 1710 році. Через вісім років було зведено перший костьол Заручин Пресвятої Діви Марії та Святого Йосифа. Це була дерев’яна фахверкова споруда, яка проіснувала до 1743 року. Тоді на її місці заклали мурований храм, будівництвом якого керував відомий архітектор німецького походження Бернард Меретин (Меретіннер). Не вірю що геніальний автор собору Святого Юра та ратуші у Бучачі (і ще багатьох споруд) збудував щось негодяще. Але той костьол через півтора століття перебудували. Хоча може й на краще, бо не мали б ми зараз такого цікавого храму. Мали б інший, але вже без австрійсько-німецького шарму (хоч і будував його німець).
Монастир сакраменток на початку ХХ ст.
Інтер’єр костьолу (фото 1908 р.)
У 18 столітті було зведено монастирські келії та мури. На території обителі розбили сад, який проіснував до 20 століття. У радянські часи будівлі та територію монастиря передали зооветеринарному інституту. В келіях влаштували гуртожиток та клуб. Кажуть, що саме в стінах цього клубу у 1988 році вперше прозвучали ідеї створення Народного Руху України. А в костьолі облаштували спортивний зал.
Реставрація комплексу монастиря сакраменток почалася у 90-ті роки минулого століття. Викладачі зооветеринарного вузу власним коштом та на зібрані пожертви відремонтували костьол Заручин Пресвятої Діви Марії та Святого Йосифа. Його було передано греко-католикам (УГКЦ) й у грудні 1995 року освячено на храм Святої Трійці.
Текст та фото Романа Маленкова
