Старовинне подільське містечко Шаравка вперше згадується у 1433 році. Принаймні так стверджує стаття О.Пламеницької «Оборонні храми Поділля». Хоча відомо, що вже у XIV столітті тут постала оборонна споруда, яка пізніше була перероблена на дзвіницю Покровської церкви, яка й на сьогодні залишається перлиною оборонного зодчества Поділля.
Сьогодні колишня Шаравка – це село Шарівка Ярмолинецького району Хмельницької області, розташоване на мальовничих пагорбах в декількох кілометрах на схід від траси, що веде з Хмельницького до Кам’янця-Подільського.
Проте, знайти головну визначну пам’ятку села не так просто, як здається. Дороговказ у селі Правдівка на Шарівку є лише, якщо їхати з боку Кам’янця. З боку Хмельницького вказівник відсутні. Церква знаходиться на пагорбі в південній частині Шарівки, але чи навряд вам вдасться так просто її відшукати. Наприклад дня мене знайти її коштувало години втраченого часу, зайво спаленого на першій передачі палива, вбитих амортизаторів (чи ще чогось там) і, звичайно, нервів. А все тому, що місцеві мешканці не орієнтується у власному селі. А село, доречи, не таке й велике – всього 1200 мешканців.
Першим моїм гідом був шарівський дід, якого я вирішив підвезти на свою голову. Дід дуже відповідально розповідав в деталях, як доїхати до пам’ятки. Але виявилося, що дід заслав мене зовсім в іншій бік села, і по такій дорозі, що просто жах! Проте, поки я його возив, він провоняв мені всю машину: дід не мився, напевне, місяця три, не менше…
Проте добрі люди все ж таки знайшлися. Після відносно довгих пошуків, красуня все ж таки з’явилася на горизонті на одному з шарівецьких пагорбів.
Отже, тепер докладніше про церкву-фортецю. «Памятники градостроительства и архитектуры» (1987) повідомляє, що найстарішою частиною церкви була дзвіниця, яка слугувала оборонною вежею. Товщина її стін вражає – 1,7 метри!
Її звели у XIV, а в 30-ті роки XV століття, коли село було викуплено у шляхтича Жеґоти й записано шляхтичеві Яну Домарату із Святкова, до неї прибудували триконховий об’єм церкви. Церкву освятили на ім’я Покрови Пресвятої Богородиці.
У 1607 році Яків Претвіч засновує у Шарівці кляштор домініканців, а церкву перебудовує на костел Благовіщення Діви Марії. У 1773 році після численних руйнувань та пошкоджень костел перебудовують, а на початку ХІХ століття роблять внутрішній ремонт.
У 1832 році кляштор закривають, а церкву передають православній громаді, пересвятивши її на храм Різдва Богородиці.
Відомо, що у XVIII столітті в Шарівці існувала дерев’яна церква Різдва Богородиці, розібрана на початку ХІХ століття графом Дульським.
Польське джерело, видане у 2000 році у Люблині під назвою «Джерела до історії розмежування латинських єпархій в Російській імперії в с.19 ст.» повідомляє, що у 1861 році в Шарівці збудовано кам’яний костел Рожанецької Божої Матері.
Очевидно, що мова йде про невеличкий костел, що розташований неподалеку від церкви-фортеці.
Поруч з церквою і костелом на схилі пагорба над ставком збереглися залишки старовинного парку. Звідси відкривається незабутня панорама села і оборонної Покровської церкви.
Джерело «Titus D. Hewryk Masterpieces in wood : houses of worship in Ukraine. – New York, 1987, p. 83» повідомляє, що у Шарівці існувала дерев’яна синагога, датована XVIII століттям.
Текст Андрія Бондаренка, фото Романа Маленкова
