Незважаючи на те, що світові війни маже стерли Тернопіль з обличчя планет, подивитися тут є що: замок Тарновських, дві старовинні оборонні церкви, величезний Домініканський костел, Тернопільській став, та й взагалі, прогулятися приємними чистими пішохідними тернопільськими вулочками.
В Тернопіль я прибув о 6 годині ранку, коли місто ще спало. Людей на вулицях ще не було, лише поодинокі двірники підмітали затишні центральні вулички міста.
Ось таким я побачив ранковий Тернопіль:
Домініканський костел (1749 – 79) на майдані Волі – найвеличніша споруда міста. Костел здимається до неба двома високими вежами з химерними барочними дахами:
Напроти костелу – пам’ятник князю Данилу Галицькому:
Замок Тарновських (точніше те, у що він перетворився) зовсім не нагадує класичні замки Поділля. Був побудований у 1540 – 1544 роках і пізніше перебудований на палац.
З боку вул.Замкової замок відреставрований і має три поверхи:
Відразу за замком знаходиться мальовничий Тернопільський став:
Замок з боку ставу. Звідси він має 5 поверхів і не відреставрований:
На березі ставу неподалік від замку у 1570 році побудовано оборонну церкву Воздвиження Чесного Хреста (Надставна церква):
Вид, що відкривається від церкви:
Друга оборонна церква Тернополя – Різдва Христового (Середня) вперше побудована у 1602 році і нагадує романтичний замок:
Так починається центральна перехідна вулиця Тернополя – Валова:
Вулиця Валова:
Вулиця Чорновола і залізничний вокзал:
Текст та фото Андрія Бондаренка (Джихад Джаббаров) andy_babubudu