Село Березна розташоване за 7 км на північ від Володарки. Має сільську раду. В селі мешкає близько 1 тис. осіб
Водяний млин. Фото Романа Маленкова
Ось що пише путівник: Дванадцять маршрутів Київщиною. – К.: Грані-Т, 2008. Автори: Роман Маленков та Олег Година.
“Зупинка у селі Березна, що лежить при впадінні Березянки у Рось. Перед мостом через Березянку впадає у око приземкувата червона споруда, що одночасно нагадує заводський корпус та невеличкий замок. Це – старовинний водяний млин (ХІХ ст), який підтримується у робочому стані (звичайно, працює вже не на енергії води). За річкою дуже добре проглядається велика дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці з прибудованою дзвіницею. Звели її у 1890 році. Будівля дещо схожа на храм у Зрайках, але більш нарядна: навколо основної бані розставлені чотири маленькі; карнизи багато прикрашені дерев’яної різьбою. Завдяки блакитно-білим кольорам та характеру різьби особливо мальовничий вигляд церква має взимку, коли лежить сніг.
Церква Різдва Богородиці
У ХІХ столітті Березна прославилась як один з головних осередків «Київської козаччини» – масового антикріпосницького руху, що 1855 року, наприкінці Кримської війни, охопив 9 з 12 повітів Київської губернії. Причиною повстання стали чутки (у багатьох церквах було зачитано офіційне «запрошення») про те, що селяни будуть звільнені від кріпацтва, якщо запишуться у ополчення («у козаки»). Селяни почали складати списки козаків та відмовились виконувати панщину. У відповідь на це царський уряд кинув на придушення повстання 16 ескадронів кавалерії, дивізіон піхоти, резервний батальйон та дві роти саперів. У Березній зібралися чи не найбільші натовпи селян, що оточили місцеву церкву та взяли у заручники навколишніх священників. Селяни вимагали негайно скласти «присягу» на звільнення від панщини та зачислення у козаки. Але військові підрозділи, що увійшли у село, швидко і жорстко придушили народний рух.”
