Церква села Гусинці одна із найвідоміших на Київщині, хоч вона і не найдавніша – її звели у 1822 році, та й не найгарніша – звичайний зрілий класицизм, можливо навіть ампір (майже такі ж ми можемо побачити у Гостролуччі та у Вознесенському). Гусинська церква відома тим, що вона на острові, серед Канівського водосховища. Та і села такого немає – Гусинці – одна хата на березі та колишня школа, в якій зараз мисливська база – все інше забрала вода, коли наповнювали водосховище. Але церква уціліла, адже стояла на горбику.
Село Гусинці було засноване у 1765 році на лівому боці Дніпра, навпроти Ржищева. Та це і не село було – хутір, в якому налічувалося 19 хат. Власником хутора був представник великого роду Сулим – хто саме – не скажу, не знаю. Десь на початку 19 століття хутір опинився у власності Гусинських, які й зробили його селом, збудувавши Спасо-Преображенську церкву у 1822 році. Храм мав бути й усипальнею родини. Ще раніше тут з’явився чернечий скит, але інформації про нього дуже мало.
У 1862 році в селі функціонували олійниця та паровий млин. У радянський період в Гусинцях не було колгоспу – от це цікаво. Тут працювала артіль, яка вирощувала лозу, й робила з неї вироби на продаж: кошики, верейки, столи, стільці, крісла. А ще артіль займалася рибним промислом. Класне було село, але у кінці 1960-х його виселили, а у 1971-му затопили.
Церква на острові, за 200 метрів від берега, поступово руйнувалася. Єдиними її відвідувачами були рибалки та байдарочники. В період інтернету про неї дізнався широкий загал, до руїн почали возити туристів на човнах із Ржищева. А у 2008 році благодійний фонд «Богуслав» розпочав відновлення храму. У 2011 році до острова проклали місток, а ще через рік закінчили відновлення храму. Вже вісім років це повноцінний діючий храм, при якому ще й скит є. Щоправда, дехто із туристів каже, що даремно золоті бані начепили – не пасує це подібній архітектурі. Але невже краще, щоб були руїни. Бані можна колись замінити, а от якби не було проведено цілий комплекс робіт – острів рано чи пізно вода розмила і церква просто зникла б.
До церкви можна потрапити із Ржищева човном – ми теж організовуємо подібну екскурсію. Дорогою варто на трохи висадитись на острів із Лисою горою – то найвища гора заплави – піщаний пагорб висотою у 25 метрів.
Текст та фото Романа Маленкова.
