У 1901 році на залізниці Київ – Полтава, між Яготином і Переяславом, з’явилася проміжна станція Переяславська. Хоч вона і лежала за 30 км від Переяслава, але ближче ніяких значних поселень не було, тому назвали саме так. А при станції почало рости село, яке перетворилося у селище, яке назвали дуже просто – селище станції Переяславська. Нинішню назву населений пункт отримав у 1965 році. Нині тут близько 1300 мешканців, і на селище воно ніби й не тягне, тому село.
Відразу після заснування станції збудували вокзал та привокзальні господарські будівлі. У 1917 році звели паровий вальцьовий млин, який доповнив господарський комплекс станції. На фасаді є дата 1946 – то рік поновлення даху та повоєнної реконструкції. Можна припустити, що млин довго і справно працював, увесь ряданський період. Звичайно, паровий двигун замінили електричним, але механізми залишалися цілими. В період незалежності для будівлі почалася чорна смуга – її повністю розтягли, розграбували, не залишивши всередині навіть підлоги – лише стіни і дах. Але і дах вже в аварійному стані.
У 2019 році будівлю млина вирішили продати і виставили на аукціон. Стартова ціна становила 97 тисяч грн. Торги не відбулися і подальша доля млина, на жаль, невідома.
Пам’яткою архітектури млин офіційно не вважається.
Текст та фото Романа Маленкова.
