Свято-Пантелеймонівський собор – один з найвеличніших (і найбільших) храмів Києва, один з найефектніших храмів України. Це одна з таких споруд, які можна показати іноземному туристу й не сумніваєшся, що він скаже «beatiful» (ну це якщо він знає англійську). Ті хто бачив його наживо вже ніколи не забувають, у багатьох він стає певним еталоном привабливості серед культових будівель, але нонсенс – навіть серед киян це творіння архітектора Єрмакова знають далеко не всі, а у державному реєстрі пам’яток архітектури та містобудування він числиться як пам’ятка місцевого!!! значення (зважаючи на такі казуси інколи починаєш сумніватись не те щоб у кваліфікації чиновників від архітектури, а у їх розумовій здатності).
Далі історична довідка із Вікіпедії:
Пантелеймонівський собор — храм Свято-Пантелеймонівського жіночого монастиря розташований в урочищі Феофанія на південній околиці Голосіївського району Києва за адресою — вулиця Академіка Лебедева, 19.
Пантелеймонівський монастир розташований у місцевості, яка раніше мала назву «Лазаревщина». З 1802 року тут знаходився будинок вікарія — намісника Михайлівського Золотоверхого монастиря. У 1802 — 1803 роках було збудовано і освячено перший храм на честь Чуда Архангела Михаїла. Феофанією цю місцевість благословив називати митрополит Київський Гавриїл.
На початку 20-го століття ченціФеофаніївського скиту звернулися до консисторії з проханням про будівництво нового собору, бо ті що існували в скиту раніше вже не могли прийняти величезної кількості прихожан. 16 липня 1905 року за проектомЄвгена Єрмакова було закладено великий собор. 1 липня 1914 року відбулось урочисте освячення нового київського храму.
З початку свого існування собор мав, окрім головного, 2 вівтарі. Один на спомин чуда архістратига Михаїла у Хонах, інший на честь преподобного Сергія Радонезького. До однієї з головних святинь храму належить частка мощей цілителя Пантелеймона доторкнувшись до яких можна зцілитися від будь-якої хвороби.
Страшенних руйнацій, які привели його до майже повного знищення, зазнав собор під час радянсько-німецької війни. Саме в цьому місці проходила лінія оборони Києва восени 1941 року і будівля собору мала дуже велике воєнно-стратегічне значення (як висотна будівля з якої можна вести прицільний вогонь), тому храм зазнав страшного мінометного удару. Внаслідок цього, а також внаслідок подальшого безгосподарського і антирелігійного ставлення радянської влади Пантелеймонівський собор знаходився у жалюгідному стані до 90-х років 20-го століття.
Після війни в його стінах розміщались цехи Інституту механіки АН УРСР.
7 травня 1990 року Свято-Пантелеймонівський собор було повернуто Церкві і в ньому розпочалися відновлювальні роботи. З 1993 року при соборі був відкритий скит київського Свято-Покровського жіночого монастиря. У 1998 році Свято-Пантелеймонівський собор було освячено Блаженнішим Митрополитом Київським і всієї України Володимиром, а з 2002 року рішенням Священного Синоду Свято-Пантелеймонівський скит стає окремим жіночим монастирем.
Зараз реконструкція собору триває, ведуться роботи з відновлення іконостасу.
У районі собору розташовані Інститут теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова Національної академії наук України,Науковий центр екомоніторингу та біорізноманіття мегаполісу НАН України, Садово-парковий комплекс НАН України”Феофанія”.
Фото Романа Маленкова
Більше фото монастиря та парку “Феофанія” дивіться у галереї
Стаття про монастир
