В селі Орихівчик Бродівського району збереглась дерев’яна церква св.Дмитра, XVIII ст.
Саме село згадується в польских документах 1524 року, як королівська власніть, що передана в заставу Вінцентію Цебровському.
Люди розповідають, і це чув від них безпосередньо, що раніше село і церква були північніше, але оскільки знаходилось в урочищі, то територія почала заболочуватись. Церква пішла під землю, люди переселились, а на старім місці поставили кам’яний хрест.
Дмитрівську церкву збудував, за переказами, майстер панів Собєських, що володів сусіднім Маркополем (про нього в подальших публікаціях). З датою все неоднозначно, різні джерела вказують на 1738, 1769, 1775 та 1790 роки. Більшість притримується версії, що все ж таки 1775 року.
На початку 1980-х тут був архів колгоспу “Україна”.
Церква тризрубна, двоверха, та раніше була вкрита гонтом.
В 1980х-1990х її оббили бляхою. Бляха з часом поржавіла, фарба облущилась та потьм’яніла, ремонт не робиться… Хоча церква й має статус пам’ятки місцевого значення.
Надбрамна дзвіниця була поновлена у 1992 році.
Поруч з старою церквою стоїть зовсім нова мурована, що освячена 2001 року. Особисто в мене від бані склалось враження, що її натягували силою і її так розплющило. Нагадує гриб-дощовик. Ну хоч не в золоті.
Текст та фото Ігоря Дорожка.
